Просторово-часовий аналіз теплового комфорту в Азербайджані
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.111.14Ключові слова:
UTCI, Азербайджан, тепловий комфорт, туристична кліматологія, топографічний вплив, сталий туризмАнотація
Вступ. Розуміння просторово-часових закономірностей теплового комфорту має вирішальне значення для розробки стратегій сталого туризму в географічно різноманітних регіонах. Це комплексне дослідження вивчає складні біокліматичні умови Азербайджану за допомогою Універсального теплового кліматичного індексу (УТКІ), з особливим акцентом на те, як вражаюча топографічна різноманітність країни – від узбережжя Каспійського моря до гірських зон – створює різні мікроклімати, які впливають на комфорт відвідувачів та туристичний потенціал. Оскільки зміна клімату продовжує змінювати теплове середовище в усьому світі, це дослідження надає критично важливі базові дані для адаптивного планування туризму в перехідних кліматичних зонах.
Методи. У дослідженні використовувалися дані повторного аналізу ERA5-HEAT для розрахунку значень УТКІ, включаючи чотири ключові метеорологічні параметри: температуру повітря, відносну вологість, швидкість вітру та середню радіаційну температуру. Розширені методи просторового аналізу було впроваджено за допомогою ArcGIS, включаючи інтерполяцію для створення безперервних поверхонь УТКІ, зональну статистику для регіональних порівнянь та корекції на основі висоти з використанням даних SRTM 30 m DEM.
Результати. Аналіз виявив екстремальні річні коливання UTCI (від –21,0 °C у високогір'ї у січні до 28,4 °C у низовинах у серпні), що демонструє виняткове біокліматичне різноманіття Азербайджану. Гірські регіони (Великий та Малий Кавказ) демонстрували тривалий холодовий стрес (UTCI <0 °C протягом 4–5 місяців), тоді як низовини (рівнина Кура-Аракс, узбережжя Каспійського моря) зазнавали значного літнього теплового стресу (UTCI >26 °C протягом 60–90 днів). Оптимальні умови теплового комфорту (UTCI 9–26 °C) були найбільш стійкими навесні (квітень–травень) та восени (вересень–жовтень), особливо на середніх висотах (500–1000 м).
Висновки. Це дослідження демонструє, що моделі теплового комфорту Азербайджану фундаментально визначаються топографічними факторами. Отримані результати дають змогу здійснювати точне планування туризму з урахуванням клімату: культурний та пляжний туризм у низовинах протягом міжсезоння (квітень–червень, вересень–жовтень), гірський туризм у гірських зонах влітку та зимові види спорту у високогірних районах. Розроблена тут структура на основі UTCI виявляється особливо цінною для управління екстремальними термальними навантаженнями як у жаркому, так і в холодному середовищі. Ці результати мають безпосереднє практичне застосування для розвитку туристичної інфраструктури, сезонних маркетингових стратегій та планування адаптації до зміни клімату.
Посилання
Ayyubov, A. J. (1987). Climate of resorts and recreation areas of the Azerbaijan SSR. Azerneshr [in Azerbaijani]. [Əyyubov, Ə.C. (1987). Azərbaycan SSR-in kurort və istirahət yerlərinin iqlimi. Azərnəşr].
Baaghideh, M., Mayvaneh, F., Shekari Badi, A., & Shojaee, T. (2016). Evaluation of human thermal comfort using UTCI index: Case study Khorasan Razavi, Iran. Natural Environment Change, 2(2), 165–175.
Blazejczyk, K., Epstein, Y., Jendritzky, G., Staiger, H., & Tinz, B. (2012). Comparison of UTCI to selected thermal indices. International Journal of Biometeorology, 56(3), 515–535. https://doi.org/10.1007/s00484-011-0453-2
Bröde, P., Fiala, D., Błażejczyk, K., Holmér, I., Jendritzky, G., Kampmann, B., Fels, W., & Havenith, G. (2012). Deriving the operational procedure for the Universal Thermal Climate Index (UTCI). International Journal of Biometeorology, 56, 481–494. https://doi.org/10.1007/s00484-011-0454-1
Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC). (2007). Climate change 2007: The physical science basis. Cambridge University Press.
Daneshvar, M. R. M., Bagherzadeh, A., & Tavousi, T. (2013). Assessment of bioclimatic comfort conditions based on Physiologically Equivalent Temperature (PET) using the RayMan Model in Iran. Central European Journal of Geosciences, 5(1), 53–60. https://doi.org/10.2478/s13533-012-0118-7
Di Napoli, C., Barnard, C., Prudhomme, C., Cloke, H. L., & Pappenberger, F. (2021). ERA5-HEAT: A global gridded historical dataset of human thermal comfort indices from climate reanalysis. Geoscience Data Journal, 8(1), 2–10. https://doi.org/10.1002/gdj3.102
Di Napoli, C., Pappenberger, F., & Cloke, H. L. (2018). Assessing heat-related health risk in Europe via the Universal Thermal Climate Index (UTCI). International Journal of Biometeorology, 62(7), 1155–1165. https://doi.org/10.1007/s00484-018-1518-2
Jabrayilov, E. A. (2022). Monitoring of fragile ecosystems with spectral indices using Sentinel-2A MSI data in Shahdagh National Park. Geography, Environment, Sustainability, 15(1), 70–77. https://doi.org/10.15356/2071-9388_01_2022_07
Jendritzky, G., De Dear, R., & Havenith, G. (2012). UTCI–why another thermal index? International Journal of Biometeorology, 56, 421–428. https://doi.org/10.1007/s00484-011-0513-7
Kolotova, Ye. V. (1999). Recreational resource science. Tourist [in Russian]. [Колотова, Е.В. Рекреационное ресурсоведение. Турист].
Kotlyarova, O. V. (2020). Theory and methodology of recreational geography. Publishing Center of SUSU [in Russian]. [Котлярова, О.В. (2020). Теория и методология рекреационной географии. Издательский центр ЮУрГУ].
Kruzhalin, V. I., Mironenko, N. S., Siegern-Korn, N. V., & Shabalina, N. V. (2014). Geography of tourism. Federal Agency for Tourism [in Russian]. [Кружалин, В.И., Мироненко, Н.С., Зигерн-Корн, Н.В., Шабалина, Н.В. (2014). География туризма. Федеральное агентство по туризму].
Kuskov, A. S., Golubeva, V. L., & Odintsova, T. N. (2005). Recreational geography. MPSI, Flinta [in Russian]. [Кусков, А.С., Голубева, В.Л., Одинцова, Т.Н. (2005). Рекреационная география. МПСИ, Флинта].
Matzarakis, A. (2006). Weather- and climate-related information for tourism. Tourism and Hospitality Planning & Development, 3(2), 99–115. https://doi.org/10.1080/14790530600932282
National Academy of Sciences of Azerbaijan. (2014). National Atlas of the Republic of Azerbaijan. Baku Cartography Factory.
Nepomnyaschiy, V. V., & Makeeva, E. G. (2025). The role of climatic resources in the formation of the recreational potential of the Republic of Khakassia. Regional Geosystems, 49(2), 319–336 [in Russian]. [Непомнящий, В.В., Макеева, Е.Г. (2025). Роль климатических ресурсов в формировании рекреационного потенциала Республики Хакасия. Региональные геосистемы, 49(2), 319–336]. https://doi.org/10.52575/2712-7443-2025-49-2-319-336
Pantavou, K., Theoharatos, G., Santamouris, M., & Asimakopoulos, D. (2013). Outdoor thermal sensation of pedestrians in a Mediterranean climate and a comparison with UTCI. Building and Environment, 66, 82–95. https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2013.04.014
Pashkov, S., Mazhitova, G., Sedelnikov, I., Ospan, G., & Sagatbayev, Y. (2023). Assessment of tourism and climate potential of territories of Northern Kazakhstan. Geo Journal of Tourism and Geosites, 48(4), 725–732. https://doi.org/10.30892/gtg.48225-1070
Rutty, M., & Scott, D. (2014). Thermal range of coastal tourism resort microclimates. Tourism Geographies, 16(3), 346–363. https://doi.org/10.1080/14616688.2012.762541
Scott, D. (2006). Global environmental change and mountain tourism. In Tourism and global environmental change (pp. 54–75). Routledge.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Gunesh AGAKISHIYEVA, Emil JABRAYILOV, Jahan MAMMADOVA
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing
