РЕГРЕСІЙНИЙ АНАЛІЗ СЕЙСМІЧНИХ І ГЕОФІЗИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЙСМІЧНОСТІ ЗАКАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.90.07Ключові слова:
регресійний аналіз, сейсмічність Закарпатського регіону, деформації, геоакустична емісіяАнотація
Метою даної роботи є інтерпретація експериментальних даних (деформаційних, геоакустичних і параметрів вогнища землетрусу) і встановлення їхнього зв'язку із сейсмічністю Закарпатського регіону з використанням статистичного (регресійного) аналізу. Описано взаємозв'язки геофізичних параметрів, а саме: деформації, геоакустичної емісії та сейсмічних характеристик – магнітуди та енергетичного класу. Для побудови статистичної (регресійної) моделі використано геоакустичні й деформаційні дані за період 2014 р., а також дані сейсмологічного каталогу, надані відділом сейсмічності Карпатського регіону (Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України). Статистичну модель сейсмічності побудовано для того, щоб проаналізувати різні геофізичні параметри і за допомогою регресійного аналізу встановити їхній взаємозв'язок між собою. Цей взаємозв'язок дасть можливість зрозуміти, яким чином сейсмічність впливає на зміну тих чи інших параметрів середовища Закарпатського регіону. Деформаційні й геоакустичні дані, що використовуються в роботі, отримано на режимній геофізичній станції "Берегове" і пункті спостережень "Яноші" (Закарпаття). Приведено основні формули регресійного аналізу, які використовуються для побудови лінійної статистичної моделі. За даними із сейсмічного каталогу побудовано графік залежності між енергетичним класом (K) і магнітудою (MD) за період 2002–2016 рр., що підтвердило їхню залежність, а також побудовано гістограму сейсмічної активності за період 2002–2016 рр., з якої випливає, що найбільша кількість подій відбулася в 2015 р. Наведено таблиці, за якими побудовано графіки залежності сейсмічності від деформацій та геоакустики. Показано залежність між магнітудою (MI) та посувкою по розриву (lg DP) за глибиною. Дослідження проводились для різних глибин: 1) до 2 км; 2) від 2–5 км; 3) від 5–10 км і 4) від 10 км і більше. Результати показали, що чим більша глибина, тим більше спостерігається залежність між MI та lg DP. Такі дослідження потрібні для виявлення впливу сейсмічності на зміну інших параметрів середовища, зокрема температури, характеристик вогнищ землетрусів, що дасть змогу побудувати діючу модель сейсмічності Закарпатського регіону.
Посилання
Devis, Dzh. (1990). Statisticheskiy analiz dannyih v geologii. In 2 books. M. : Nedra. [in Russian]
Hom'yak, M.M. (2004). Geostatistika. Prt. 2. Vstup do dispersIynogo, korelyatsIynogo ta regresIynogo analIzu. LvIv : Vidavnichiy tsentr LNU ImenI Ivana Franka. [in Ukrainian]
Malitskiy, D., Hom'yak, M., AstashkIna, O., MahnItskiy, M., Mikita, A., KutnIv, O., Koval, Yu. (2017). LInIyna regresIyna model yak chastina geofIzichnogo monItoringu seysmotektonIchnih protsesIv Karpatskogo regIonu. MaterIali naukovoyi konferentsiyi-semInaru "SeysmologIchnI ta geofIzichnI doslIdzhennya v seysmoaktivnih regIonah", LvIv : Spolom, 30–34. [in Ukrainian]
Malitskiy, D., Nazarevich, A., AstashkIna, O., Koval, Yu., MahnItskiy, M., (2015). GeoakustichnI sposterezhennya na punktI "YanoshI" u ZakarpattI. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 1(68), 39– 43. [in Ukrainian]
Nazarevich, A.V. (2011). Metodiko-aparaturnI problemi monItoringovih geofIzichnih doslIdzhen ta shlyahi yih rozv'yazannya (na prikladI geofIzichnogo seysmoprognostichnogo monItoringu v ZakarpattI). Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 55, 57–60. [in Ukrainian]
Nazarevich, A.V., Nazarevich, L.E. (2002). ParametrichnI seysmogeoakustichnI metodi I kompleksni tehnologiyi monItoringu prirodnih ta tehnogennih geodinamIchnih protsesiv ta prognozu katastrof. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 23–24, 43–47. [in Ukrainian]
Pochinayko, R., Mikita, A., Ludzyan, L. (1996). Priymannya suputnikovoyi informatsiyi v sistemi geodinamichnogo monitoringu. Zb. tez mizhnar. simpoziumu "Geoinformatsiyniy monitoring navkolishnogo seredovischa", Alushta–LvIv, 16. [in Ukrainian]
Sobolev, G.A., Ponomarev, A.V. (1999). Akusticheskaya emissiya i stadii podgotovki razrusheniya v laboratornom eksperimente. Vulkanologiya i seysmologiya, 4–5, 50–62. [in Ukrainian]
Thingbaijam, KKS, Mai, P.M., Goda, Katsuichiro. (2017). New Empirical Earthquake Source-Scaling Laws. Bulletin of the Seismological Society of America, 107, 5, 2225–2246.
Verbitskiy, T.Z., Nazarevich, A.V. (2005). DeformografIchnI I geoakustichnI doslIdzhennya u ZakarpattI. DoslIdzhennya suchasnoyi geodinamIki Ukrayinskih Karpat. Eds. V.I. Starostenko. Kiyiv : Nauk. dumka, 113–131. [in Ukrainian]
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing
