IMPROVING THE VISUALIZATION OF THE GEOLOGICAL STRUCTURE OF THE HOVSAN AREA, AZERBAIJAN USING VSP

Tofik AHMADOV; Amikishi ASADLİ

doi:10.17721/1728-2713.108.08

Автор(и)

Тофік АХМАДОВ Азербайджанський державний університет нафти і промисловості, Баку, Азербайджан https://orcid.org/0000-0003-0634-5600
Амікиші АСАДЛІ Азербайджанський державний університет нафти і промисловості, Баку, Азербайджан https://orcid.org/0009-0003-0711-8028

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2713.108.08

Ключові слова:

вертикальне сейсмічне профілювання (VSP), нееластичне поглинання, фактор якості, наземна та свердловинна сейсморозвідка, часові інтервали, часові сейсмічні розрізи

Анотація

Вступ. Підвищення роздільної здатності (як вертикальної, так і горизонтальної) наземної та свердловинної сейсмічної розвідки є актуальним завданням, що стоїть перед геофізиками. Існують різні методи підвищення роздільної здатності сейсмічних досліджень, серед яких особливе місце посідає врахування нееластичного поглинання. Цей метод не отримав широкого розповсюдження порівняно з іншими методами (наприклад, розподіл загального заряду вибухових речовин на менші, тобто групування джерел, зворотна фільтрація – деконволюція тощо) через обмежену кількість інформації про нееластичне поглинання та складність його визначення або оцінки фактора якості середовища. Важливу інформацію для визначення фактора якості середовища та нееластичного поглинання надає свердловинна сейсморозвідки, зокрема вертикальне сейсмічне профілювання (VSP). Нещодавнє проведення VSP у свердловині № 1856 району Говсан дало змогу визначити нееластичне поглинання середовища за результатами свердловинних спостережень і, таким чином, відновити ослаблені високочастотні компоненти сейсмічного хвильового поля. Це значно поліпшило спостережувану хвильову картину на часових розрізах, збагативши їх високочастотними компонентами та, відповідно, підвищивши роздільну здатність як наземних, так і свердловинних сейсмічних даних. Метою цього дослідження є поліпшення вертикальної роздільної здатності наземної та свердловинної сейсморозвідки за допомогою даних вертикального сейсмічного профілювання щодо нееластичного поглинання геологічного середовища.

Методи. На основі даних VSP визначено параметр ефективного фактора якості Q. Для цього весь зареєстрований інтервал VSP поділено на чотири частини.

Результати. Весь зареєстрований інтервал VSP поділено на чотири частини: повний інтервал (~324–4500 м глибини) для визначення ефективного фактора якості Q та три підінтервали – верхній (~324–1887 м), середній (~1803–3799 м) і нижній (~3814–4500 м) – для розрахунку інтервальних значень фактора якості. Після визначення Q для кожного інтервалу отримано середнє значення ефективного фактора якості Q=145, яке було застосовано для відновлення ослаблених частот на часових сейсмічних розрізах та вертикальної компоненти Z профілю VSP. Порівняння вихідних та оброблених часових сейсмічних розрізів після застосування Q-фільтрації з Q=145 демонструє суттєве поліпшення роздільної здатності. Відновлення високочастотних компонент у сейсмічних записах значно поліпшило чіткість як наземних сейсмічних, так і VSP-часових розрізів. Результати підтверджують ефективність використання параметрів фактора якості, отриманих із VSP, у процесі обробки наземних сейсмічних даних.

Висновки. Застосування Q-фільтрації з ефективним фактором якості Q=145 значно поліпшило роздільну здатність як наземних, так і VSP-часових розрізів. Отримані результати демонструють ефективність використання певних параметрів VSP у процесі обробки наземних сейсмічних досліджень. Крім того, відновлення ослаблених високочастотних компонент підвищує чіткість та інтерпретованість даних. Використання фактора якості може бути інтегроване на різних етапах обробки, а оптимальні умови його застосування визначаються експериментально для досягнення найкращих результатів.

Посилання

Akhmedov, T. R. et al. (2012). Some results of ground and borehole seismic exploration of the Govsaninsky hydrocarbon deposit. Karotazhnik. Scientific and Technical Bulletin, 6(216) [in Russian]. [Ахмедов, Т. Р. и др. (2012). Некоторые результаты наземных и скважинных сейсморазведок на месторождении Говсанского углеводорода. Каротажник. Научно-технический бюллетень, 6(216)].

Alizade, A. A. et al. (1966). Geology of oil and gas fields of Azerbaijan (Nedra) [in Russian]. [Ализаде, А. А., и др. (1966). Геология нефтяных и газовых месторождений Азербайджана. Недра].

Andersen, Bartling, & Nelson Jr. (2014). Downhole seismic identifies reservoirs at the production point. Journal of Oil and Gas, 50–57.

Boganik, G. N., & Gurvich, I. I. (2006). Seismic exploration (AIS) [in Russian]. [Боганик, Г. Н., & Гурвич, И. И. (2006). Сейсморазведка. АИС].

Bourbié, T. (2006). L'atténuation intrinsèque des ondes sismiques. Revue de l'Institut Français du Pétrole [in French].

Galperin, E. I. (1982). Vertical seismic profiling (Nedra) [in Russian]. [Галперин, Е. И. (1982). Вертикальное сейсмическое профилирование. Недра].

Galperin, E. I. (1994). Vertical seismic profiling: experience and results [in Russian] (Science). [Galperin, E. I. (1994). Вертикальное сейсмическое профилирование: опыт и результаты. Наука].

Hardage, B. A., De Angelo, M., Murray, P. E., & Sava, D. (2011). Multicomponent seismic technology. Society of Exploration Geophysicists.

Lensky, V. A., Adiev, A. Ya., Irkabaev, D. R., & Sharova, T. N. (2014). Borehole seismic exploration. Goals, tasks to be solved and geological efficiency. Seismic Exploration Technologies, 2, 117–124 [in Russian]. [Ленский, В. А., Адиев, А. Я., Иркабаев, Д. Р., & Шарова, Т. Н. (2014). Сейсморазведка скважин. Цели, решаемые задачи и геологическая эффективность. Сейсморазведочные технологии, 2, 117–124].

Lensky, V. A., Zhuzhel, A. S., Chanyshev, Sh. R., & Salikhova, F. Kh. (2020). Comparison of inelastic absorption estimates from land seismic and vertical seismic profiling data. Seismic Exploration Technologies, 12(348), 33–39 [in Russian]. [Ленский, В. А., Жужель, А. С., Чанышев, Ш. Р., & Салихова, Ф. Х. (2020). Сопоставление оценок неупругого поглощения по данным наземной сейсмики и вертикального сейсмического профилирования. Сейсморазведочные технологии, 12(348), 33–39].

Maultzsch, S., Nawab, R., Yuh, S. et al. (2009). An integrated multiazimuth VSP study for fracture characterization in the vicinity of a well. Geophysical Prospecting, 57, 263–274.

Shekhtman, G. A., & Bayuk, I. O. (2015). Models of real environments in vertical seismic profiling technologies. Seismic Exploration Technologies, 2, 59–68 [in Russian]. [Шехтман, Г. А., & Баюк, И. О. (2015). Модели реальных сред в технологиях вертикального сейсмического профилирования. Сейсмические технологии, 2, 59–68].

Sherif, R., & Geldart, L. (1987). Seismic exploration (Vol. 1) (Mir) [in Russian]. [Шериф, Р., & Гелдарт, Л. (1987). Сейсмическая разведка (Т. 1). Мир].

Shneerson, M. B., & Zhukov, A. P. (2013/2014). Vertical seismic profiling (VSP) on geophysical conventions. English Geophysics.

Tabakov, A. A., Baranov, K. V., Rykovskaya, N. V., & Kopchikov, A. V. (2006). Methodology and some results of processing MOG and 3D VSP data. Seismic Exploration Technologies, 2, 8–13 [in Russian]. [Табаков, А. А., Баранов, К. В., Рыковская, Н. В., & Копчиков, А. В. (2006). Методология и некоторые результаты обработки данных МОГ и 3D ВСП. Сейсмические технологии разведки, 2, 8–13].

Vyzhva, S., Lisny, G., & Kruhlyk, V. (2016). Use of graphic processors for construction of the geological media seismic images. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 4(75), 45–49 [in Ukrainian]. [Вижва, С., Лісний, Г., & Круглик, В. (2016). Застосування графічних процесорів для побудови сейсмічних зображень геологічного середовища. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(75), 45–49.].

Vyzhva, S., Solovyov, I., Kruhlyk, V., & Lisny, G. (2018). Prediction of high porosity zones in clay rocks at the Eastern Ukraine. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 1(80), 33–39 [in Ukrainian]. [Вижва, С., Соловйов, І., Круглик, В., & Лісний, Г. (2018). Прогнозування зон підвищеної пористості у глинистих породах Сходу України. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(80), 33–39].