МОРФОЛОГІЯ ТА СКЛАД ЗОЛОТА РОЗСИПНИХ РОДОВИЩ ЛІБЕРІЇ

Анотація

У зв'язку з періодом громадянської війни, яка тривала в Ліберії з 1989 по 2003 рік, геологічне вивчення країни було призупинене, і стало можливим тільки після її закінчення. Саме тому до сьогодні територія Ліберії не має чіткого геологічного районування золотоносних регіонів. Морфологія золота Ліберії вивчена дуже слабко. У вітчизняній літературі вивченню цього питання увага не приділялась. Стаття присвячена дослідженню морфологічних форм золота з різних регіонів республіки Ліберія. Основними цілями проведеного морфологічного аналізу було виділення основних морфологічних типів золота країни та їх генезису, а також визначення можливих шляхів формування розсипів. Для досягнення більш точних результатів було також проведено мікрозондовий та рентгенофлуоресцентний аналізи. Порівняльний аналіз морфологічних особливостей та пробності золота проводився по восьми регіонам досліджень: Колахун, Магуа, Конія та Зея в північній частині, Соло і Східна – в південній частині, західній (Сосо) і центральній (Тімбо) частинах Ліберії. Різне за типом золото, що досліджувалось, було класифіковане за його морфологічними особливостями, що могли також вказувати на його генезис. Добра окатаність зерен вказує або на значну відстань переносу матеріалу, або на те, що золото було перевідкладене із палеорозсипищ. У випадку регіону Магуа, враховуючи велику різноманітність форм, розмірів та речовинного складу золотин, дане золото може мати два генетичні типи: 1) палеорозсипне, найближчим аналогом якого є родовище Тарква в Гані; 2) корінне, приурочене до залізистих кварцитів, на яких розвиваються латеритні кори вивітрювання. В результаті проведеного рентгеноспектрального (мікрозондового) аналізу золотин з різних регіонів було визначено, що всі аналізовані зерна мають у своєму складі вміст золота близький до 100%. За результатами проведеного аналізу можна засвідчити, що усі проби, окрім проби №142 мають типовий металічний склад золота, який характерний для геохімічних особливостей даного елементу. У пробі №142 відмічається аномальний вміст срібла, який становить аж 16,7%.