ГЕОМАГНІТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У КИЇВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ. ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.66.12Ключові слова:
геомагнетизм, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, геофізикаАнотація
Розглядаються наукові та освітні аспекти вивчення геомагнетизму в Київському університеті починаючи від перших кроків в Україні і закінчуючи сучасним етапом. Відзначено, що перші геомагнітні роботи відносяться до кінця 19-го – початку 20-го століття і пов'язані з роботами Н.А. Умова і П.Т. Пасальського. Геомагнітний напрямок на кафедрі геофізики сформувався в 40-х роках минулого століття і пройшов ряд етапів свого розвитку. В рамках цього наукового напрямку розвинулися більш глибокі галузі пізнання. Це – вивчення власне магнітного поля Землі, його аномальної складової, ультрадетальна магнітометрія. Окремо виділяється магнентизм гірських порід, включаючи більш широке поняття магнетизму навколишнього середовища, педомагнетизму, атмомагнетізму, екомагнетизму. Свого часу на основі цих галузей сформувався новий науковий напрямок – агрогеофізика. Сучасні геомагнітні дослідження в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка пов'язані з функціонуванням Студентського конструкторсько-дослідницького бюро (СКДБ), засновником якого став доц. А.В. Сухорада. СКДБ є ієрархічною структурою, що складається з раціонального синтезу старшого покоління (випускники СКДБ, в тому числі викладачі та наукові співробітники), аспірантів і студентів старших курсів (як уже досвідчені учасники), студентів молодших курсів (перспективна молода генерація – продовжувачі існування СКДБ) і, нарешті, юних дослідників (старшокласники, члени Малої Академії наук і т.д.). На базі СКДБ проводяться лабораторні роботи зі студентами геологічного факультету з визначення магнітних та інших фізичних параметрів зразків гірських порід, ґрунтів, атмосферного повітря, виготовлення відповідних препаратів, дослідження магнітної мінералогії під мікроскопом. Перспективи розвитку геомагнетизму пов'язуються з дослідженнями на кафедрі геофізики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яку наразі очолює проф. С.А. Вижва. Одним з основних чинників розвитку в сучасних умовах стало тісне співробітництво з міжнародними організаціями IAGA, EAGE, EGU, SEG.
Посилання
Quijano L., Chaparro M. A. E. Marié D. C., Gaspar L., Navas A., (2014). Relevant magnetic and soil parameters as potential indicators of soil conservation status of Mediterranean agroecosystems. Geophysical Journal International, 198, 3, July 2014, 1805-1817.
López-Delgado V. Soler-Arechalde A. M., Espinosa-Rodríguez G., Goguitchaichvili A., (2011). Rock-magnetic and archeomagnetic survey from some classical settlements at Chapultepec archeological site (western Mesoamerica). Studia Geophysica et Geodaetica, 55, 2, 329-342.
Blaha U., Appel E., Stanjek H., (2008). Determination of anthropogenic boundary depth in industrially polluted soil and semi-quantification of heavy metal loads using magnetic susceptibility. Environmental Pollution, 156, 278-289.
Spassov S., Egli R., Heller F., Nourgaliev D. K., Nannam J., (2004). Magnetic quantification of urban pollution sources in atmospheric particulate matter. Geophysical Journal International, 159, 555-564.
Старостенко В.И., Исиченко Е.П., (2003). Малоизвестные страницы формирования и развития геофизических исследований в Украине. Геофизический журнал, 5, 25, 3-30. Starostenko V.I., Isichenko E.P., (2003). Maloizvestnie stranici formorovania I razvitia geofizicheskih issledovaniy v Ukraine. Geofizicheskiy jurnal, 5, 25, 3-30 (In Russian).
Пасальский П.Т., (1901). Об изучении распределения магнетизма на земной поверхности. Зап. Императ. Новорос. Ун-та, 85, 547 с. Pasalskiy P.T., (1901). Ob izuchenii raspredelenia magnetizma na poverhnosti. Zapisli Imperatorskogo Novorosiyskogo Universiteta, 85, 547 (In Russian).
Продайвода Г.Т., (2003). Академік Сельський В.О. – фундатор геофізичної освіти і науки в Україні. Тези доповідей IV Міжнародної наукової конференції Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища, 10-13. Prodayvoda G.T., (2003). Akademik Selskiy V.O. – fundator goefizichnoi osvity I nauki v Ukraini. Tezi dopovidey IV Mijnarodnoy naykovoi konferencii Monitoring nebezpechnih geologichnih procesiv ta ekologichnogo stanu seredovisha, 10-13 (in Ukrainian).
Грищук П.І., Гура К.О., Нурмухамедов В.Г., (2005). Виділення слабоінтенсивних магнітних аномалій та їх інтерпретація. Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Геологія, 35, 65–69. Grishuk P.I., Gura K.O., Nurmuhamedov V.G., (2005). Vudilenna slabointensivnih magnitnih anomaliy ta ih interpretacia. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 35, 65-69 (in Ukrainian).
Меньшов А.И., Сухорада А.В., (2012). Магнетизм почв Украины. Науковий Вісник НГУ, 1(127), 15-22. Menshov, O. I., Sukhorada, A. V., (2012). Soil magnetism of Ukraine. Scientific Bulletin of NMU, 1(127), 15-22 (In Russian).
Сухорада А.В., (2001). Агрогеофізика – ідеологія, концептуальна основа, стан та перспективи розвитку. Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Геологія, 19, 58–64. Sukhorada, A.V., (2001). Agrogeofizika – ideologia, konceptualnaya osnova, sostoyanie I perspektivy razvitia. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 12, 58-64 (in Ukrainian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing
