ГЕОТЕРМІЧНІ УМОВИ НЕОВУЛКАНІЗМУ ЗАКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.66.07Ключові слова:
тепловий потік, магматизм, температура, Паннонський басейнАнотація
Значення теплового потоку в Паннонському басейні досягають 50-60 мВт/м2, є аномальними відносно стабільних тектонічних структур, що дозволяє передбачати тісний взаємозв'язок неоген-четвертинного вулканізму з джерелом геотермічної активізації. Продукти магматизму виносять велику кількість тепла, проте лавові потоки або окремі інтрузії у верхніх горизонтах земної кори охолоджуються відносно швидко (протягом перших мільйонів років) і не можуть забезпечити настільки високих потоків тепла протягом тривалого періоду. Це можна зробити тільки за рахунок глибинних джерел і підняття мантійної нагрітої речовини. Перша фаза активного прояву вулканізму регіону відповідала максимальному підвищенню температури у верхній мантії, а закінчення вулканічної діяльності – початку охолодження. Наявність продуктів мезозойського магматизму, високий ступінь метаморфізму мезозойських відкладів, підвищені значення теплового потоку в межах Внутрішніх Карпат (55-60 мВт/м2) свідчать про високу геотермічну активність. Оцінка глибини залягання границі між твердою корою, де переважав механізм молекулярної теплопередачі, і шаром з частково розплавленою речовиною, де діє г.ч. тепломасоперенос, дає значення 25-30 км. До початку кайнозою тепловий режим не стабілізувався – щільність теплового потоку сягала 60 мВт/м2, а покрівля астеносфери перебувала на глибині 100-120 км при потужності земної кори в 40 км. Оціночна максимальна температура у вогнищі плавлення, отримана за інтенсивністю аномалій теплового потоку, становила 1000-1100°С. Отримані оцінки температур і глибин залягання вогнищ плавлення дозволяють зробити висновок про велику роль летких компонент (в першу чергу, води і вуглекислоти) в утворенні вогнищ плавлення, що підтверджується поширенням вибухового типу вулканізму. Друга фаза вулканізму пов'язана з охолодженням вогнищ плавлення і термічним зануренням, формуванням зон розтягу по периферії мантійного діапіра і декомпресією. Геотермічні умови Закарпатського прогину і всієї Внутрішньокарпатської області узгоджуються з сучасними уявленнями про геодинамічну еволюції Карпатського регіону в неоген-четвертинний час. У результаті субдукції при закритті Пенінського морського басейну, колізійної взаємодії Євразійської плити з системою мікроплит Внутрішньокарпатської області, великі обсяги корової речовини, осадків і води занурилися у верхню мантію. В активізованій і досить прогрітій у мезозої верхній мантії корова речовина почала виплавлятися на відносно невеликих глибинах. Збагачення мантії легкоплавкими елементами і флюїдами привело до загального зниження температури плавлення. Надалі формування мантійного діапіра супроводжувалося розтягом земної кори і її підплавдленням, утворенням магматичних вогнищ. Відбулося скорочення і вирівнювання потужності земної кори під усіма структурами басейну незалежно від їхньої попередньої історії.
Посилання
Krups'kyy YU.Z. (2001). Geodynamic conditions of origin and oil-and-gas content of Carpathian regions of Volyn-Podolsk of Ukraine [Heodynamichni umovy formuvannya i naftohazonosnist' Karpats'koho ta Volyno-Podil's'koho rehioniv Ukrayiny]. Ukrainian State Geological Research Institute Publishing, Kyiv, 144 (In Ukrainian).
Kutas R.I., Tsvyashchenko V.A., Korchagin I.N., (1989). Simulation of thermal fields the continental lithosphere [Modelirovaniye teplovogo polya kontinental'noy litosfery]. Naukova Dumka Publishing, Kiev, 191 (In Russian).
Lyashkevich Z.M., Medvedev A.P., Krupskiy YU.Z. et al., (1995). Tectonomagmatic evolution of the Carpathians [Tektonomagmaticheskaya evolyutsiya Karpat]. Naukova Dumka Publishing, Kyiv, 132 (In Russian).
Tectonic map of the Ukrainian Carpathians. M-b 1:200 000, (1986). / Ed. V.V. Glushko, S.S. Kruglov [Tektonicheskaya karta Ukrainskikh Karpat. M-b 1:200 000]. Ministry of Geology USSR Publishing, Kiev (In Russian).
Terkot D., Shubert Dzh., (1985). Geodynamics. Geological applications of continuum physics [Geodinamika. Geologicheskiye prilozheniya fiziki sploshnykh sred]. Mir Publishing, Moscow, 730 (In Russian).
Adam A., (1996). Regional magnetotelluric (MT) anisotropy in the Pannonian basin (Hungary). Acta Geod. Geophys Hung, 31,191-216.
Csontos L., (1995). Tertiary tectonic evolution of the Intra-Carpathian area: a review. Acta Vulcanol. Spec., 7(2), 1-13.
Franko O., Remšík A., Fendek M. et al., (1995). Atlas of geothermal energy of Slovakia. GÚDŠ Bratislava.
Geological map of Western Carpathians and adjacent areas 1:500 000, 2000 / Ed. J. Lexa, V. Bezák, M. Elečko et al., Bratislava,
Geothermal Atlas of Europe / Ed.: E. Hurtig, V. Cermak, V. Zui, (1992).
Horváth F., (1993). Towards a mechanical model for the formation of the Pannonian basin. Tectonophysis. 226, 333-357.
Konečný V., Kovàč M., Lexa J. et al., (2002). Neogene evolution of the Carpatho-Pannonian region: an interplay of subduction and back-arc diapiric uprise in the mantle. EGS Spec. Publ. Ser. 1, 165-194.
Kovač M., Kovač ., Marko F. et al., (1995). The East Slovakian Basin – A complex back-arc basin Tectonophysics, 232, 453-466.
Kutas R.,Tsvyashchenko V., Majcin D., (2000). Modelling of the thermal field of the inhomogeneous lithosphere. Romanian Geophysics, 7, 1, 348-351.
Lenkey L., Dövenyi P., Horváth E. et al., (2002). Geothermics of Pannonian basin and its bearing on the neotectonics. EGU Stephan Mueller, Special publication Series, 3, 29-40.
Lexa J., (2010). Neogene-Quaternary volcanic forms in the Carpathian-Pannonian Region: a review. Seghedi Central Europ. J. of Geophys, 2(3), 207-270.
Majcin D., (1993). Thermal state of the west Carpathian lithosphere. Studia geod., 37, 345-364.
Nemčok M., Nemčok M., Pospišil L., Lexa J. et al., (1998). Tertiary subduction and slab break-off model of the Carpatho-Pannonian region. Tectonophysics, 295, 307-340.
Pecskay Z., Lexa J., Szakacs A. et al., (2006). Geochronology of Neogene magmatism in the Carpathian arc and intra-Carpathian area. Geologica Carpathica, 57, 6, 511-530.
Royden L.H., (1998). Late Cenozoic tectonics of the Pannonian Basin system / L.Royden & F.Horváth (Eds): The Pannonian Basin. A study in basin evolution. AAPG Memoir 45, 27-48.
Seghedi I., Downes H., Harangi S. et al., (2005). Geochemical response of magmas to Neogene-Quatemary continental collision in the Carpathian-Pannonian region: A review. Tectonophysics, 410, 485-499.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing
