МАГНІТНА СПРИЙНЯТЛИВІСТЬ ПІВДЕННИХ ЧОРНОЗЕМІВ УКРАЇНИ НА ПРИКЛАДІ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.69.11.70-74Ключові слова:
магнітна сприйнятливість, магнетизм ґрунтів, ерозія ґрунтів, чорноземи південні, Haplic ChernozemsАнотація
Важливою складовою сучасних геолого-геофізичних досліджень з метою розв'язання фундаментальних та прикладних завдань є вивчення ґрунтового покриву. Беручи до уваги впровадження нового Закону України про вищу освіту, норми якого регламентують об'єднання низки наукових напрямків у єдині науки про Землю, комплексний підхід до вишукувань у геології, географії, ґрунтознавстві, геофізиці є надзвичайно актуальним завданням. Дослідження проводилися на узбережжі Чорного моря, поблизу селища Санжейка Одеської області, на території, що представлена степовою ділянкою поза аграрним обробітком. Ландшафт рівнинний з високим обривом у напрямку берега моря. Найбільш типовими ґрунтами території є чорноземи південні (Haplic Chernozems за міжнародною класифікацією WRB). Методика робіт включала рекогносцирувальні ґрунтознавчі дослідження, визначення об'ємної магнітної сприйнятливості у польових умовах, відбір колекції зразків для подальших лабораторних досліджень. У магнітометричній лабораторії було виміряно питому магнітну сприйнятливість χ, частотну залежність магнітної сприйнятливості χfd. Результати показали, що магнітна сприйнятливість верхнього гумусового горизонту А складає 80-100×10-8 м3/кг, при ущільненні структури ґрунту за рахунок існування польових доріг χ=130-180×10-8 м3/кг. У той же час глинисті вимиті дороги характеризуються величинами χ=50-70×10-8 м3/кг, що свідчить про заміну верхнього гумусового горизонту на перехідний горизонтом В. Це є ознакою ерозійних процесів у ґрунтах, що у свою чергу підтверджується вивченням магнітної сприйнятливості у ґрунтовому розрізі. У його межах ідентифіковано подібний перехідний горизонт В на глибині 40-70 см з магнітною сприйнятливістю 70-80×10-8 м3/кг. На глибині більше за 80 см залягає підстилаючий материнський горизонт С, який складається суглинистою породою, його χ=30-40×10-8 м3/кг. Визначено, що за магнітною сприйнятливістю досліджені південні чорноземні ґрунти є одними з найбільш магнітних в Україні. У структурі цих ґрунтів можуть міститися дрібнозернисті окислені частинки магнетиту, а також магеміт педогенного походження. Частотно залежна магнітна сприйнятливість χfd складає 4-10%. Це свідчить про наявність суперпарамагнітних зерен серед магнетиків у ґрунтах і переважання педогенного характеру магнетизму, техногенне забруднення відсутнє. Південні чорноземи за рахунок високого ступеню магнетизму слід досліджувати при проведенні магніторозвідувальних робіт та моніторингу екологічного стану довкілля з метою розробки оптимальної економічно обґрунтованої методики та підвищення однозначності інтерпретації результатів. На прикладі дослідної території визначено ерозійну ділянку, яка є магнітоконтрасним об'єктом. Для більш точної інтерпретації отриманої інформації щодо магнітних параметрів ґрунтів з метою оцінки ерозії ґрунтового покриву слід залучати детальні дані про тип магнітних мінералів, концентрації та розмір їх зерен, стабільність магнетиків, площадний розподіл величин магнітної сприйнятливості. Важливим є комплексування магнітних методів з агрономічною оцінкою ризиків розвитку ерозійних процесів у межах продуктивних земель.
Посилання
Abd-Elmabod S. K., Jordán A., Fleskens L., Van der Ploeg P., MuñozRojas M., Anaya-Romero M., Van der Salm R. J., De la Rosa D., (2015). Modelling agricultural suitability along soil transects under current conditions and improved scenario of soil factors. Geophysical Research Abstracts, 17, EGU2015-1012-2.
Armstrong A., Quinton J.N., Maher B.A., (2012). Thermal enhancement of natural magnetism as a tool for tracing eroded soil. Earth Surf. Process. Landforms, 37, 1567–1572.
Bardgett R., Szukics U., Schermer M., Lavorel S., Lamarque P., Tappeiner U., Turner K., Steinbacher M., (2011). Stakeholder perceptions of grassland ecosystem services in relation to knowledge on soil fertility and biodiversity. Reg Environ Change, 11, 791–804.
Chen L. M., Zhang G. L., Rossiter D. G., Cao Z. H., (2015). Magnetic depletion and enhancement in the evolution of paddy and non-paddy soil chronosequences. European Journal of Soil Science, 66, 5, 886-897.
Evans M.E., Heller F., (2003). Environmental magnetism. Principles and Applications of Enviromagnetics. International Geophysics series, 86, Elsevier science.
Francis R.A., Krishnamurthy K., (2013). Human conflict and ecosystem services: finding the environmental price of warfare. International Affairs, 90, 853-869.
Furst C., Lorz C., Zirlewagen D., Makeschin F., (2010). Testing the Indicative Value of Magnetic Susceptibility Measurements for Concluding on Site Potentials and Risks Provoked by Fly Ash Deposition. Environmental Management, 46, 894–907.
Gubbins D., Herrerobervera E., (2007). Encyclopedia of Earth Sciences Series, Encyclopedia of geomagnetism and paleomagnetism, Springer.
Guerra C., Pinto-Correia T., Metzger M., (2014). Mapping Soil Erosion Prevention Using an Ecosystem Service Modeling Framework for Integrated Land Management and Policy. Ecosystems, 17, 878–889.
Hendriks C., Stoorvogel J., Claessens L., (2015). Lots of legacy soil data are available, but which data do we need to collect for regional land use analysis?. Geophysical Research Abstracts, 17, EGU 2015-905.
Jeleńska M., Hasso-Agopsowicz A., Kądziałko-Hofmokl M., Sukhorada A., Bondar K., (2008). Magnetic iron oxides occurring in chernozem soil from Ukraine and Poland as indicators of pedogenic processes. Studia Geophysica et Geodaetica, 52, 255-270.
Jordanova D., Jordanova N., Atanasova A., Tsacheva T., Petrov P., (2011). Soil tillage erosion by using magnetism of soils – a case study from Bulgaria. Environ. Monit. Assess, 183, 381-394.
Jordanova D., Jordanova N., Werban U., (2013). Environmental significance of magnetic properties of Gley soils near Rosslau (Germany). Environ Earth Sci., 69, 1719–1732
Kapička A., Dlouha S., Grison H., Jaksik O., Petrovsky E., Kodesova R., (2013). Magnetic properties of soils - A basis for erosion study at agricultural land in Southern Moravia. 13th International Multidisciplinary Scientific GeoConference Surveying Geology and Mining Ecology Management, 577-584.
Lourenço A., Esteves I., Rocha A., Abrantes I., Gomes C., (2015). Relation between magnetic parameters and nematode bundance in agricultural soils of Portugal—a multidisciplinary study in the scope of environmental magnetism. Environ. Monit. Assess, 187:162, DOI 10.1007/s10661-015-4373-1
Menshov O., Kuderavets R., Vyzhva S., Chobotok I., Pastushenko T., (2015). Magnetic mapping and soil magnetometry of hydrocarbon prospective areas in western Ukraine. Studia Geophysica et Geodaetica, 59, 1-14.
Menshov O. Pereira P., Kruglov O., (2015). Spatial variability of soil magnetic susceptibility in an agricultural field located in Eastern Ukraine. Geophysical Research Abstracts, 17, EGU2015-578-2.
Menshov O., Sukhorada A., (2010). Magnetic Properties of Ukraine Soils and Their Informational Content. 72th EAGE Conference & Exhibition – Barcelona, Spain, 14-17 June 2010, http://www.earthdoc.org/ detail.php?pubid=39881.
Perez I., Martın F., Zamora R.O., Gutierrez-Ruiz M.E., (2014). Magnetic susceptibility and electrical conductivity as a proxy for evaluating soil contaminated with arsenic, cadmium and lead in a metallurgical area in the San Luis Potosi State, Mexico. Environ Earth Sci ., 72, 1521–1531.
Yang H., Xiong H., Chen X., Wang Y., Zhang F., (2015). Identifying the influence of urbanization on soil organic matter content and pH from soil magnetic characteristics. Journal Arid Land, 7(6), 820-830.
Yang P. G., Yang M., Mao R. Z., Byrne J. M., (2015). Impact of Long-Term Irrigation with Treated Sewage on Soil Magnetic Susceptibility and Organic Matter Content in North China. Bulletin of Environmental Contamination and Toxicology, 95, 1, 102-107.
Вернандер Н.Б., Годлин М.М., Самбур Г.Н., Скорина С.А., (1951). Почвы УССР. К.: Государственное изд-во сельскохозяйственной литературы УССР, 326 с. Vernander N.B., Godlin M.M., Sambur G.N., Skorina S.A., (1951). Pochvy UkSSR. Kiev, p. 326. (In Russian).
Шкварук Н.М., Делемчук Н.И., (1976). Почвоведение. К.: Вища школа, 320 с. Shkvaruk N.M., Delemchuk N.I., (1976). Pochvovedenie. Kiev, Vyscha shkola, p. 320. (In Russian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing



