ОЦІНКА СТРУКТУРИ ПУСТОТНОГО ПРОСТОРУ НИЗЬКОПОРИСТИХ ПОРІД ЗАРІЧНОЇ ПЛОЩІ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПЕТРОФІЗИЧНИХ ТА ГЕОФІЗИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.69.08.53-58Ключові слова:
порода-колектор, структура пустотного простору, петрофізика, геофізичні дослідження свердловинАнотація
Авторами проведено дослідження керну та аналіз матеріалів геофізичних досліджень свердловин (ГДС) свердловини № 3А Зарічної площі Дніпровсько-Донецької западини з метою оцінки перспективності пластів як низькопористих колекторів вуглеводнів на основі вивчення структури їх пустотного простору. Комплекс петрофізичних досліджень газо-, нафто- і водонасичених порід проводився в Петрофізичній лабораторії ННІ "Інститут геології", у тому числі, в умовах змінних тисків. Проведено статистичну обробку густинних, електричних, фільтраційно-ємнісних та акустичних параметрів. Інтерпретацію даних ГДС було здійснено у програмному забезпеченні "Геопошук". База даних каротажних кривих включала результати вимірювань кавернометрії, акустичних, електричних та радіоактивних методів. Визначення структури пустотного простору за даними ГДС та петрофізики проводилось за оригінальною методикою інверсії даних акустичних досліджень у структуру пустотного простору на основі методів найменших квадратів із використанням методів нелінійної оптимізації та умовних моментів. За стандартним аналізом каротажних даних та матеріалів петрофізики встановлено повну невідповідність висновків: породи за даними ГДС визначено як низькопористі пластиколектори, що за даними петрофізики не підтвердилось. Проведений комплексний аналіз результатів досліджень акустичних властивостей в умовах змінних тисків надав можливість якісно визначити особливості структури пустотного простору порід. Авторами було оцінено кількісний розподіл пустот різних форматів для колекції зразків керну та для пластів порід. За даними петрофізичних досліджень було визначено, що розглянуті пісковики у своєму складі практично не мають пустот тріщинного типу; пустотний простір органогенно-детритових вапняків складений, в основному, міжзерновими та вторинними пустотами; доломітизовані вапняки, переважно, у своєму складі мають тріщинні пустоти (0,71%-0,95%). За даними ГДС визначено, що у дослідженому інтервалі свердловини за структурою пустотного простору можуть бути оцінені як перспективні породи-колектори чотири карбонатні пласти з високою тріщинною пористістю. Встановлено у результаті комплексних досліджень, що даний інтервал свердловини містить ущільнені низькопористі колектори, які представлені переважно тріщинними доломітизованими вапняками. Перспективою подальших досліджень щодо вивчення порід Зарічної та подібних площ є проведення дослідних робіт з врахуванням анізотропії, які планується провести на базі ННІ "Інститут геології". Результати наведених досліджень можуть бути використані для визначення перспективності порід різного літологічного складу та складності пустотного простору при вивченні їх нафтогазоносності.
Посилання
Аракчеев Н.Т., Бондарь В.В., Могилевич М.В., (1981). Способ определения пористости трещинно-кавернозных карбонатных пород. А.с. 635843. Бюл. № 11. Arakcheev N.T., Bondar V.V., Mogilevich M.V., (1981). Sposob opredelenija poristosti treshhinno-kavernoznyh karbonatnyh porod. A.s. 635843. Bjul. 11. (In Russian).
Безродна І.М., (2014). Оцінка структури пустотного простору карбонатних порід за результатами акустичних досліджень в умовах змінного тиску. – Вісник НГУ, 3. – С. 21-25. Bezrodna I.M., (2014). Otsinka struktury pustotnoho prostoru karbonatnykh porid za rezultatamy akustychnykh doslidzhen v umovakh zminnoho tysku. – Visnyk NHU, 3. – Р. 21-25. (In Ukrainian).
Безродна І.М., (2013). Прогноз продуктивності порід-колекторів нафти і газу за результатами інверсії акустичних даних ГДС або петрофізки. Нетрадиційні джерела вуглеводнів в Україні (пошуки, розвідка, перспективи): Матер. міжнар. наук. конф. – К. – С. 83-85. Bezrodna I.M., (2013). Prohnoz produktyvnosti porid-kolektoriv nafty i hazu za rezul'tatamy inversiyi akustychnykh danykh HDS abo petrofizky. Netradytsiyni dzherela vuhlevodniv v Ukrayini (poshuky, rozvidka, perspektyvy): Materialy Mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi. – Kyiv. – Р. 83-85. (In Ukrainian).
Боярчук А.Ф., Шнурман Г.А., Брайловский А.Л., Гольдерберг И.С., (1987). Способ определения трещинной пористости пород. А.с. 1350643. Бюл. № 41. Bojarchuk A.F., Shnurman G.A., Brajlovskij A.L., Golderberg I.S., (1987). Sposob opredelenija treshhinnoj poristosti porod. A.s. 1350643. Bjul. 41. (In Russian).
Вижва С.А., Безродна І.М. та ін., (2011). Комплексні геологопетрофізичні дослідження складнопобудованих порід-колекторів східного схилу Львівського палеозойського прогину: Звіт з НДР. – К. – 594 с. Vyzhva S.A., Bezrodna I.M. et al., (2011). Kompleksni heolohopetrofizychni doslidzhennya skladnopobudovanykh porid-kolektoriv skhidnoho skhylu Lvivskoho paleozoyskoho prohynu: Zvit z NDR. – Kyiv. – 594 р. (In Ukrainian).
Вижва С.А., Онищук І.І. та ін., (2008). Комплексні детальні петрофізичні та геохімічні дослідження керну інтервалу 3010,0-3022,3 м пошукової свердловини № 3а Зарічної площі: Звіт з НДР. К.
Vyzhva S.A., Onyshchuk I.I. et al., (2008). Kompleksni detalni petrofizychni ta heokhimichni doslidzhennya kernu intervalu 3010,03022,3 m poshukovoyi sverdlovyny № 3a Zarichnoyi ploschi: Zvit z NDR. Kyiv. (In Ukrainian).
Дахнов В.Н., (1975). Геофизические методы определения коллекторских свойств и нефтегазонасыщения горных пород. – М. – 343 с. Dahnov V.N., (1975). Geofizicheskie metody opredelenija kollektorskih svojstv i neftegazonasyschenija gornyh porod. – Moscow. – 343 p. (In Russian).
Добрынин М.М., (1991). Изучение сложных карбонатных коллекторов. – Геология нефти и газа, 5. – С. 30-34. Dobrynin M.M., (1991). Izuchenie slozhnyh karbonatnyh kollektorov. – Geologija nefti i gaza, 5. – Р. 30-34. (In Russian).
Еременко Н.М., Муравьева Ю.А., (2012). Применение методов рентгеновской микротомографии для определения пористости в керне скважин. – Нефтегазовая геология. Теория и практика, 7, 3.
Eremenko N.M., Muravyeva Yu.A., (2012). Primenenie metodov rentgenovskoj mikrotomografii dlja opredelenija poristosti v kerne skvazhin. – Neftegazovaja geologija. Teorija i praktika, 7, 3. (In Russian).
Ивакин Б.Н., Карус Е.В., Кузнецов О.Л., (1978). Акустический метод исследования скважин. – М. – 320 с. Ivakin B.N., Karus E.V., Kuznecov O.L., (1978). Akusticheskij metod issledovanija skvazhin. – Moscow. – 320 p. (In Russian).
Котяхов В.И., (1977). Физика нефтяных и газовых коллекторов. – М. – 287 с. Kotjahov V.I., (1977). Fizika neftjanyh i gazovyh kollektorov. – Moscow. – 287 p. (In Russian).
Лукьянов Э.Е., (1979). Исследование скважин в процессе бурения. – М. – 248 с. Lukyanov Ye.E., (1979). Issledovanie skvazhin v processe burenija. – Moscow. – 248 p. (In Russian). 13. Schön J.H., (2011). Physical properties of rocks. – 494 р.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing
