ПРОБЛЕМА ЗМІСТОВНОСТІ СТІЙКИХ РОЗВЯ'ЗКІВ ОБЕРНЕНИХ ЛІНІЙНИХ ЗАДАЧ ГРАВІМЕТРІЇ

Автор(и)

  • Р. Міненко Криворізький національний університет пр. Гагаріна, 54, м. Кривий Ріг, 50086 Україна
  • П. Міненко Криворізький національний університет пр. Гагаріна, 54, м. Кривий Ріг, 50086 Україна
  • Ю. Мечніков Криворізька геофізична партія вул. Геологічна, 2, м. Кривий Ріг, 50001 Україна

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2713.70.12

Ключові слова:

гравіметрія, обернена задача, ітераційний метод, ітераційна поправка, критерій оптимізації, вплив глибини на поправку

Анотація

Мета роботи – на теоретичних прикладах розробити методику розпізнавання випадків постійної густини або її зростання чи спаду з глибиною та у кожному випадку знайти емпіричні коефіцієнтні функції для виправлення впливу глибини до блоку на величину основної ітераційної поправки. Обернені задачі гравіметрії некоректні. Частково некоректність їхніх розв'язків зменшують вибором розмірів сітково-блокової інтерпретаційної моделі геологічного середовища, рівних розмірам карти поля сили тяжіння і отримують стійкі розв'язки. Якщо глибини до всіх шарів і густина частини блоків моделі відомі, то для другої частини блоків розв'язують обернену лінійну задачу гравіметрії (ОЛЗГ) у класі однозначності розв'язку. Такі задачі вирішують для структурної геології, в основному, в нафтогазових районах, де є багато свердловин і вся площа карти поля покрита сейсмічними дослідженнями геологічних структур. У рудних районах сейсмічні дослідження майже не виконуються, а тому форма геологічних структур невідома. Свердловин також небагато, а на кристалічних щитах вони не завжди досягають границі осадового комплексу з кристалічними породами або проходять по них перші метри чи перші десятки метрів. У таких умовах вузьким класом однозначності може бути тільки одношарова модель з блоками у формі напівнескінчених вертикальних призм. Результати розв'язку оберненої задачі для такої моделі далекі від реального розподілу густини в геологічному масиві. З переходом на більш детальну модель, яка складається із обмежених по вертикалі блоків, згрупованих у горизонтальні шари, у розв'язках обернених задач ітераційними методами на теоретичних і реальних полях ми спостерігаємо зменшення густини в більш глибоких блоках, хоча реально їхня густина з глибиною не змінюється. Розроблено метод отримання стійкого та змістовного розв'язку ОЛЗГ по додатковому рішенню з уточнюючими ітераційними поправкам. Але він придатний тільки у випадках постійної густини високоаномальних тіл у вертикальному напрямку. Для випадків зростання чи спаду густини з глибиною в цій роботі в основну ітераційну поправку введені коефіцієнтні функції для коригування впливу на неї глибини розміщення блоку. Вид функцій залежить від напряму зміни густини порід. Остаточний розподіл густини, як правило, досягається використанням методів оптимізації з уточнюючими поправками більш високих порядків.  

Посилання

Kobrunov, A.I. (1989). Teorija interpretacii dannyh gravimetrii dlja slozhnopostroennyh sred. Kyiv: MVSSO USSR UMZh VO. [in Russian].

Minenko, P.A. (2005). Teoreticheskoe obosnovanie preobrazovanija modelej reshenija nekorrektnoj linejnoj zadachi gravimetrii v korrektnuju s optimizaciej iteracionnogo processa na osnove uslovno-eskstremalnyh kriteriev. Teorija i praktika geologicheskoj interpretacii gravitacionnyh i magnitnyh anomalij. Proceedings of the 32th Session of D.G. Uspenskii's Internat. Workshop. (pp. 115–118). Perm, 29.01–01.02.2005. [in Russian].

Minenko, P.A. (2006). Issledovanie kristalicheskogo fundamenta lineyno-nelineynymi metodami magnitometrii i gravimetrii.Geoinformatika, 4, 41–45. [in Russian].

Minenko, P.A., Minenko, R.V. (2012). Uproshhennye algoritmy reshenija zadach gravimetrii filtracionnymi Geoinformatika, 2(42), 27–29. [in Russian].

Mіnenko, P.O. (2014). Obernenі l іnіjnі zadachі metodami. gravіmetrіi tamagnіtometrіi z utochnjujuchimi іteracіjnimi popravkami vishchogo porjadku // Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 1(64), 78–82. [in Ukrainian].

Petrovskij, A.P. (2004). Povyshenie geologicheskoj effektivnosti reshenija obratnyh zadach geofiziki na osnove ispolzovanija kriteriev optimalnosti differencialnogo tipa. Geoіnformatika, 4, 50–54. [in Russian].

Petrovskij, A.P. (2006). Matematicheskie modeli i informacionnye tehnologii integralnoj interpretacii kompleksa geologo-geofizicheskih dannyh. Doctor's dissertation (Geophysics in Phys.-Math. Sciences). Kyiv. [in Russian].

Starostenko, V.I., Kozlenko, V.G., Kostjukevich, A.S. (1986). Sejsmogravitacionnyj metod: principy, algoritmy, rezultaty. Vіsnik AN URSR, 12, 28–42. [in Russian].

Strahov,V. N. (1990). Ob ustojchivyh metodah reshenij alinejnyh zadach geofiziki. Chapter 2. Osnovnye algoritmy. Izv. AN SSSR. Fizika Zemli, 8, 37–64. [in Russian].

La Fehr, T.R., Nabighian, M.N. (2012). Fundamentals of gravity exploration. SEG, 218 p. 11. Leaman, D.E. (1998). The gravity terrain correction – practical considerations. Exploration Geophysics, 29, 467–471. 12. Ma, X.Q., Watts, D.R. (1994). Terrain correction program for regional gravity surveys. Computers and Geosciences, 20, 961–972.

Завантаження

Опубліковано

16.01.2025

Як цитувати

Міненко, Р., Міненко, П., & Мечніков, Ю. (2025). ПРОБЛЕМА ЗМІСТОВНОСТІ СТІЙКИХ РОЗВЯ’ЗКІВ ОБЕРНЕНИХ ЛІНІЙНИХ ЗАДАЧ ГРАВІМЕТРІЇ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(70), 69-78. https://doi.org/10.17721/1728-2713.70.12