ГЕОХІМІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЛЯЖНИХ ПІСКІВ АБУ ДАБІ, ОБ'ЄДНАНІ АРАБСЬКІ ЕМІРАТИ: ПОЄДНАННЯ КЛАСТЕРНОГО ТА ДИСКРИМІНАНТНОГО АНАЛІЗІВ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.71.05Ключові слова:
пляжні піски, узбережжя, геохімічний склад, рентгенівський аналізАнотація
Стаття присвячена аналізу хімічного складу піску на пляжах Абу-Дабі. В процесі роботи п'ятдесят сім зразків із піщаних пляжів було відібрано вздовж берегової лінії Абу-Дабі, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ). Їхній геохімічний склад було визначено із використанням рентгенівського флуоресценцтного аналізу. Поєднання кластерного та дискримінантного аналізів було застосовано для класифікації та визначення характерних ознак піщаних пляжів. Кластерний аналіз проведено з використанням дендрограм, визначено два основні типии піщаних пляжів, а саме з теригенним і морським піском. Кожен тип піску було додатково поділено на два класи й охарактеризовано через дискримінанти. Теригенний тип піску поділено на алюмосилікат, який характеризується вмістом SiO2, Al2O3, K2O і TiO2, і важкий пісок, багатий на мінерали силікату з високим вмістом Fe2O3, Cr2O3, MgO і MnO. Морський тип піску поділяється на біогенно-морський карбонатний з високим вмістом СаО і LOI, а також пісок, багатий на біогенні морські карбонати з Na2O, на додачу до СаО і LOI. За допомогою ступінчастого дискримінантного аналізу визначено, що SiO2 і Fe2O3 є основними геохімічними змінними для класифікації чотирьох типів піску.
Посилання
Carranza–Edwards, A., Kasper–Zubillaga, J.J., Rosales–Hoz, L., Morales–de la Garza, E.A., Lozano–Santa, R. (2009). Beach sand composition and provenance in a sector of the southwestern Mexican Pacific. Rev. mex.cienc. geol. (Vol. 26, no. 2). México.
Carranza-Edwards, A. (2001). Grain size and sorting in modern beach sands. Journal of Coastal Research, 17(1), 38-52.
Carranza-Edwards, A., Rosales-Hoz, L. (1995). Grain-size trends and provenance of southwestern Gulf of Mexico beach sands. Canadian Journal of Earth Sciences, 32(12), 2009-2014. doi:10.1139/e95-153
Carranza-Edwards, A., Rosales-Hoz, L., Santiago-Pérez, S. (1994). Provenance memories and maturity of holocene sands in Northwest Mexico: Canadian. Journal of. Earth Science, 31(10), 1550-1556.
Casado-Martinez, M.C., Forja, J.M., DelValls, T.A. (2009). A multivariate assessment of sediment contamination in dredged materials from Spanish ports. Journal of Hazardous Materials, 163, 1353–1359.
Chung, C.Y., Chen, J.J., Lee, C.G., Chiu, C.Y., Lai, W.L. et al. (2011). Integrated estuary management for diffused sediment pollution in Dapeng Bay and neighboring rivers (Taiwan). Environmental Monitoring and Assessment, 173, 499–517.
Folk, R.L. (1974). Petrology of Sedimentary Rocks. (182 pp.). Austin, Texas, Hemphill Publishing Co.
Ibbeken, H., Schleyer, R. (1991). Source and Sediment. (286 pp.). Berlin, Springer-Verlag.
Lugo–Hupb, J., Vidal–Zepeda, R., Fernández–Eguiarte, A., GallegosGarcía, A. Zavala–Hidalgo, J. (1990). Hipsometría y batimetría, Hoja I.1.1, escala 1:4,000,000. In Atlas Nacional de México. (Tomo I). 1. Mapas Generales: México, D.F., Universidad Nacional Autónoma de México, Instituto Nacional de Estadística, Geografía e Informática (INEGI), 1 map.
Kasper-Zubillaga, J.J., Carranza Edwards, A. (2005). Grain size discrimination between sands of desert.
Kasper-Zubillaga, J.J., Carranza-Edwards, A., Rosales-Hoz, L. (1999). Petrography and geochemistry of Holocene sands in the western Gulf of México: implications of provenance and tectonic setting. Journal of Sedimentary Research, 69(5), 1003-1010.
Klitgord, K.D., Mammerickx, J. (1982). Northern East Pacific Rise: magnetic anomaly and bathymetric framework. Journal of Geophysical Research, 87(B8), 6725-6750.
Komar, P.D. (1976). Beach Processes and Sedimentation. (429 pp.). New Jersey, Prentice-Hall.
Le Pera, E., Critelli, S. (1997), Sourceland controls on the composition of beach and fluvial sand of the northern Tyrrhenian coast of Calabria, Italy: implications for actualisticpetrofacies. Journal of Sedimentary Research, 110(1-2), 81-97.
Plumb, R.H. (1981). Procedures for Handling and Chemical Analysis of Sediment and Water Samples. U.S. Army Engineer Waterways Experiment Station, Vicksburg, MS.
Rath, P., Panda, U.C., Bhatta, D., Sahu, K.C. (2009). Use of sequential leaching, mineralogy, morphology and multivariate statistical technique for quantifying metal pollution in highly polluted aquatic sediments—a case study: Brahmani and Nandira Rivers, India. Journal of Hazardous Materials, 163, 632–644
Siad, A.M., Matheis, G., Utke, A., & Burger, H. (1994). Discriminant analysis as a geochemical mapping technique for lateritic covered areas of Southwestern and Central Nigeria. ITC Journal, (1), 7-12.
Simeonov, V., Massart, D.L., Andreev, G., Tsakovski, S. (2000). Assessment of metal pollution based on multivariate statistical modeling of hot spot sediments from the Black Sea. Chemosphere, 41, 1411–1417.
Sundaray, S.K., Nayak, B.B., Lin, S., Bhatta, D. (2011). Geochemical speciation and risk assessment of heavymetals in the river estuarine sediments—a case study: Mahanadi basin, India. Journal of Hazardous Materials, 186, 1837–1846.
Yang, Z., Wang, Y., Shen, Z., Niu, J., Tang, Z. (2009). Distribution and speciation of heavy metals in sediments from the mainstream, tributaries, and lakes of the Yangtze River catchment of Wuhan, China. Journal of Hazardous Materials, 166, 1186–1194.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing
