ВИЯВЛЕННЯ СЛАБКИХ АНОМАЛІЙ ГЕОФІЗИЧНИХ ПОЛІВ НА ОСНОВІ МЕТОДІВ СТАТИСТИЧНОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ

Автор(и)

  • О. Дзюба Київський національний університет імені Тараса Шевченка ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна
  • K. Нікітченко Київський національний університет імені Тараса Шевченка ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна
  • Ю. Зеленко Київський національний університет імені Тараса Шевченка ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2713.73.10

Ключові слова:

статистична фільтрація, геофізичне поле, ймовірнісно-статистичні методи, локальна аномалія, адаптивний фільтр, базове вікно, автокореляційна функція, соляні структури, інтерпретація даних

Анотація

Мета. Виявлення слабких аномалій та локалізації аномальних об'єктів північно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини на основі методів статистичної фільтрації та кореляційного аналізу. Дослідження факторів соляного тектогенезу геологічного середовища, що неоднозначно впливають на процес інтерпретації геофізичних полів. Методика. Застосування алгоритмів адаптивної фільтрації для підвищення рівня якості отриманої корисної інформації із спостережених геофізичних полів. Вивчення основних проблем тектонічного районування регіону та пошуку вуглеводнів, пов'язаних з відсутністю апріорної інформації за гравіметричними даними. Результати. Охарактеризовано основні етапи розвитку та застосування ймовірнісно-статистичних методів для обробки даних геофізичних полів. Проведений аналіз методик та алгоритмів для вирішення задач локалізації аномальних об'єктів на основі ймовірнісно-статистичних методів. Проаналізовано основні ймовірнісно-статистичні методи виявлення та оцінки сигналів (аномалій). Обґрунтовано доцільність розрахунку статистичних та фізичних характеристик (атрибутів) з метою вирішення низки задач тектонічного районування та оцінки структурно-тектонічних елементів. Описано методику роботи адаптивного фільтру як у одновимірному, так і у двовимірному випадках, що базується на оцінці автокореляційної функції вхідного сигналу. Проведено фільтрацію гравітаційного поля північно-східної частини ДніпровськоДонецької западини. Підтверджено високу адаптивність енергетичного фільтру в умовах складного і різнорідного прояву соляного тектогенезу. Наукова новизна. Вперше застосовано адаптивний фільтр для аналізу гравіметричних даних північно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини. При цьому визначені області екстремальних значень. Їх виділення дозволяє більш ефективно вирішувати актуальну задачу тектонічного районування територій на стаціонарні області. Екстремальні значення статистичних атрибутів контролюють області порушення статистичної нестаціонарності геополів, які в свою чергу приурочені до геологічних границь або тектонічних зон. Практичне значення. За результатами адаптивної фільтрації виділено регіональну та локальну складові гравітаційного поля. Це створює суттєвий потенціал підвищення корисного виходу з інформації, яку несуть спостережені фізичні поля. Аналіз результатів показує, що даний тип фільтру є досить ефективним при застосуванні його до гравіметричних даних, аномальні ефекти яких переважно викликані наявністю соленосних структур різного типу. Необхідно відзначити, що отримати результати такої ж якості за допомогою звичайної фільтрації досить складно, оскільки форма аномалій переважно ізометрична, а простягання мінливо змінюється по площі. Параметри адаптивного фільтру дають можливість локалізувати аномальні ефекти від геологічних тіл та виділити на фоні завад менш енергетичні аномалії. Вирішення таких завдань можна застосувати у задачах районування та пошуку вуглеводнів. 

Посилання

Goltsman F. M. (1971) Statisticheskie metodyi interpretatsii. M.: Nauka, 283 р. [in Russian].

Guberman Sh. A. (1987) Neformalnyiy analiz dannyih v geologii i geofizike. M.: Nedra, 262 р. [in Russian].

Devis D. (1990) Statisticheskiy analiz dannyih v geologii. M.: Nedra, 319 р. [in Russian].

Demidovich O. A. (1969) Vyidelenie slabyih geofizicheskih anomaliy statisticheskim sposobom. M.: Nedra, 112 р. [in Russian].

Demura G. V. (1973) Vydelenie geofizicheskih anomaliy s pomoschyu samoobuchayuschihsya filtrov.// Izv. vuzov. Geologiya i razvedka, 9, 49-58. [in Russian].

Karataev G. I. (1966) Korrelyatsionnaya shema geologicheskoy interpretatsii gravitatsionnyih i magnitnyih anomaliy. N.: Nauka, 135 р. [in Russian].

Nikitin A. A. (1979) Statisticheskie metodyi vyideleniya geofizicheskih anomaliy. M.: Nedra, 280 р. [in Russian].

Nikitin A. A., Petrov A. V. (2008) Teoreticheskie osnovi obrobotki geofizicheskoy informatsii. M.: Nedra, 342 р. [in Russian].

Nikitin A. A., Petrov A.V. (2004) Kompleks spektralno-korrelyatsionnogo analiza dannyih "Koskad 3D". M.: Nedra, 65 р. [in Russian].

Rodionov D. A. (1968) Statisticheskie metodyi razgranicheniya geologicheskih obyektov po kompleksu priznakov. M., Nedra, 158. [in Russian].

Tarhov A. G. (1960) O matematicheskoy obrabotke geofizicheskih dannyih. // Izv. AN SSSR. Ser. geofiz., 10, 1450-1457. [in Russian].

Tarhov A. G. (1977) Printsipyi kompleksirovaniya v razvedochnoy geofizike. M.: Nedra, 212 р. [in Russian].

Hristich T. A. (1977) K ispolzovaniyu sposoba samonastraivayuscheysya filtratsii pri reshenii zadach geologicheskogo kartirovaniya geofizicheskimi metodami. M.: Nedra, 91 р. [in Russian].

Завантаження

Опубліковано

16.01.2025

Як цитувати

Дзюба, О., Нікітченко K., & Зеленко, Ю. . (2025). ВИЯВЛЕННЯ СЛАБКИХ АНОМАЛІЙ ГЕОФІЗИЧНИХ ПОЛІВ НА ОСНОВІ МЕТОДІВ СТАТИСТИЧНОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(73), 65-70. https://doi.org/10.17721/1728-2713.73.10