ДЖЕРЕЛА ПОХОДЖЕННЯ ТА ВЗАЄМОДІЯ МІКРОСЕЙСМ З ГЕОЛОГІЧНИМ СЕРЕДОВИЩЕМ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.75.13Ключові слова:
мікросейсми, ультранизькочастотні електромагнітні хвилі, ендогенні джерел, дистанційне зондування Землі, поклади нафти й газуАнотація
Досліджено можливість використання природного мікросейсмічного випромінювання Землі для пошуку та моделювання геологічного середовища, визначення джерел походження та характеру розповсюдження в земній корі. Розглянуто особливості утворення та поширення низькочастотних сейсмічних сигналів літосферного походження (мікросейсм). Проаналізовано діапазони поширення мікросейсмічних хвиль у земній корі. Наведено приклади використання взаємодії низькочастотних сейсмічних сигналів з глибинною будовою Землі. Визначено умови поширення мікросейсмічних сигналів у земній корі, їх розповсюдження від неоднорідностей геологічного середовища. Встановлено характер взаємодії мікросейсм з геологічною будовою на денній поверхні та форму її відображення. Проведено аналіз характеристик мікросейсмічних хвиль та визначено діапазон, який є найбільш інформативним для подальшого геологічного дослідження. Розглянуто різні гіпотези щодо ефекту наявності аномалій у низькочастотній частині спектра природних мікросейсм над нафтогазовими покладам. Встановлено взаємозв'язок покладів нафти й газу з частотними характеристиками мікросейсмічних хвиль. Розглянуто методику обробки виявлення кількісних і якісних параметрів нафтогазових покладів на основі ефекту поширення мікросейсмічного випромінювання в земній корі. На основі проведеного аналізу зроблено висновок про те, що актуальним завданням є визначення основних положень теоретичної моделі ефекту та його практичного використання. Застосування моделі проводити на репрезентативній вибірці для можливості використання порівняльного аналізу отриманих даних. Використання методики надає можливість зменшити час на геолого-пошукові роботи та знизити вартість робіт. Практичне застосування моделі ефекту поширення мікросейсмічних хвиль можливе для пошуку та локалізації покладів вуглеводнів, а також оцінювання глибин залягання неоднорідностей, зокрема контурів нафто- і газоносності. Можливе застосування методики для об'ємного геологічного моделювання з використанням даних дистанційного зондування Землі.
Посилання
Berezhnoi D. V., Bіrialtcev E. V., Bіrialtceva T. E. et al. (2008). Analiz spektralnykh kharakteristik mikroseism kak metod izucheniia struktury geologicheskoi sredy. NII matematiki i mekhaniki Kazanskogo universiteta. 2003-2007 gg. Ed. by A.M. Elizarov. (pp. 360-386). Kazan: Izd-vo Kazansk. gos. un-ta. Retrieved from www.gradient-geo.com/library/storing.php?doing= CUFv41rMW. [in Russian].
Biryaltsev E. V., Ryzhov V. A. (2008). Nekotorye harakteristiki anomaliy nizkochastotnogo seysmoakusticheskogo polya nad neftegazovymi zalezhami v respublike Tatarstan. Geologiia, Geofizika i razrabotka neftianykh i gazovykh mestorozhdenii, 4, 16–22. Retrieved from www.gradient-geo.com/library/storing.php?doing=RF5UOi3zN. [in Russian].
Gulelmi A. V. (2007). Ultranizkochastotnye elektromagnitnye volny v kore i v magnitosfere Zemli. Uspehi fizicheskih nauk, 177, 12, 1257–1279. [in Russian].
Durandin A. V. (2011). Strukturno-tektonicheskiy analiz dannykh distantsionnogo zondirovaniya Zemli. Geomatika, 1, 48–51. [in Russian].
Zhostkov R. A., Masurenkov Yu. P., Dudarov Z. I. et al. (2012). Issledovanie glubinnogo stroeniya Pyatigorskogo vulkanicheskogo tsentra metodom mikroseysmicheskogo zondirovaniya. Geoakustika. XXV sessiya Rossiyskogo akusticheskogo obschestva, Sessiya Nauchnogo soveta po akustike RAN. (pp. 325–328). Moskow: GEOS. [in Russian].
Pechnikov A. (n.d.). Poisk zalezhey poleznykh iskopaemykh po dannym zondirovaniya Zemli. [Elektronniy resurs] – Retrieved from http: //cybert.biz/doc/trunk/www/geomed3d.wiki (25.05.2015). [in Russian].
Ryzhov V. A., Bіrialtcev E. V., Sherstiukov O. N. (2006). Priroda nizkochastotnoy anomalii spektra mikroseysm nad neftyanymi zalezhami. Problemy geologii i osvoeniia nedr : Mater. X Mezhdunar. nauch. simpoziuma im. akademika M. A. Usova studentov i molodykh uchenykh. (pp. 43–44). Tomsk. Retrieved from http://www.gradient-geo.com/m_library.php. [in Russian].
Fivenskiy Yu. I. (2006). Ispolzovanie materialov aerokosmicheskikh s'emok dlya izucheniya zemnoy kory. Geodeziya i kartografiya, 1, 44–52. [in Russian].
Shulga R. V. (2015). Distantsiyne doslidzhennya ZemlI z vikoristannyam strukturno-tektonIchnogo analIzu. TeoretichnI ta prikladnI aspekti geoinformatyky, 12, 81–84. Retrieved http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpag_2015_12_9. [in Ukrainian].
Yudahin F. N. (2010). Mikroseysmicheskie kolebaniya - vazhnyy istochnik informatsyi. Vestnik Uralskogo otdeleniya RAN, 3(33), 65–73. [in Ukrainian].
Saenger E. H., Schmalholz S. M., Lambert M.-A., Nguyen T. T., Tones A., Metzger S. et al. (2009). A passive seismic survey over a gas field: Analysis of low-frequency anomalies. Geophysics, 74(2), 29–40. DOI: 10.1190/1.3078402.
Frehner M., Schmalholz S. M., Podladchikov Y. (2009). Spectral modification of seismic waves propagating through solids exhibiting a resonance frequency: A 1-D coupled wave propagation- oscillation model. Geophysical Journal International, 176, 2, 589–600. DOI: 10.1111/j.1365-246X.2008.04001.x.
Holzner R., Eschle P., Dangel S., Frelmer M., Narayanan C., Lakehal D. (2009). Hydrocarbon microtremors interpreted as nonlinear oscillations driven by oceanic background waves. Communications in Nonlinear Science and Numerical Simulation, 14, 1, 160–173. DOI: 10.1016/j.cnsns.2007.06.013.
Dangel S., Schaepman M. E., Stoll E. P., Carniel R.. Barzandji O., Rode E.-D., Singer J. M. (2003). Phenomenology of tremor-like signals observed over hydrocarbon reservoirs. Journal of Volcanology and Geothermal Research, 128, 135–158.
Birialtsev Е. V., Plotnikova I. N., Khabibulin I. R., Shabalin N. Y. (2006). The analysis of microseism spectrum for prospecting of oil reservoir in Republic Tatarstan. EAGE, 69 Confernce & Exhibition (Saint Petersburg, Russia,16–19 October, 2006). (В 016). Saint Petersburg.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing
