ВУЛКАНІЧНІ ПОРОДИ ISLAMIC ISLAND (ІРАН)
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.75.09Ключові слова:
калієві породи, Ва-Ti слюда, Na-K-Ba польовий шпат, лейцит, фоноліт, трахітАнотація
Неогеновий палеовулкан Islamic Island, складений мелалейцит – лейцит – фоноліт – трахітовою серією порід, розташований на березі озера Urumia (Іран). Лейцити складаються з магнезіального клінопіроксену, олівіну, амфіболу, флогопіту та калішпату. Клінопіроксен фонолітів збагачений Fe, флогопіти представлені Ba-Ti різновидами, польові шпати – Na-К-Ва-різновидами (гіалофаном) або анортоклазом. Лейцитові породи збагачені Ba, Rb, Sr, характеризуються помірним вмістом Ce, Y, Zr і низьким Nb. На діаграмі SO2 MgO/(MgO+FeO) більшість аналізів лейцитових порід розташована між полями камафугітової і тефрит-лейцитової серій, частково (збагачені SiO2) – у полі лампроїтової серії. На діаграмі Al2O3 – CaO більшість аналізів відповідає тефрит-лейцитовій серії, частково – лампроїтовій. На діаграмі Zr – Nb лейцитові породи розташовані в полі калієвих порід, характерних для субдукційних областей. Вони характеризуються низьким вмістом Nb, Ta, Ti. На відміну від "перехідних" лампроїтів, лейцитові породи Islamic Island мають глиноземистий (міаскітовий) склад. Їхні клінопіроксени більш глинисті, ніж діопсиди лампроїтів, містять більшу кількість заліза (як і олівіни). Ці породи збагачені Ті і Ва, містять невелику кількість нефеліну й содаліту, на відміну від типових лампроїтів. Лейцит схожий на лейцит з лампроїтів. Таким чином, лейцитові породи Islamic Island представлені серією безплагіоклазових порід, які еволюціонували від мелалейцитів через лейцитові фоноліти до трахітів, у тому числі, кварцвмісних. За мінералогічними та геохімічними особливостями вони схожі з низькотитанистими лампроїтами. Лейцитові породи Islamic Island подібні до лампроїтів, знайдених у складчастих поясах, які характерні для субдукційних процесів.
Посилання
Azizbekov Sh. A., Batyrov A. E., Veliev M. I. et al. (1979). Geology and volcanism of Talysh. Baku: Elm. [In Russian].
Jaques A. L., Lewis J. D., Smith K. (1989). Kimberlites and lamproite of Western Australia. Moscow: Mir. [in Russian].
Kogarko L. N., Romanchev B. P., Fornazeri M. (1988). Geochemistry of potassium magmatism of Italy. Geochemistry, 10, 1408–1420. [in Russian].
Kryvdic S. G., Mikhailov V. А. (2007). Geochemical and mineralogical peculiarities of the potassium rocks of the Lake Urumia (Iran). Alkaline magmatism of the Earth and their ore ability: Proceeding of conf. (Sept., 10–16, Donetsk). (pp. 133–134). Kyiv. [in Russian]. Kryvdyc, S., Mykhailov, V., Shargin, V. (2015). Leucitic rocks of Lake Urumia, Iran. Mineralogical Jornal, 37, 2, 46–62. [in Russian].
Kuharenko A. A., Orlova M. P., Bagdasarov Je. A. (1969). Karelian alkaline gabbroides (Elevozersky massive – petrology, mineralogy, geochemical). Leningrad: Leningrad University. [in Russian].
Bogatikov O. A., Ryabchikova I. D., Kononova V. A. (Eds.). (1991). Lamproites. Moskow: Nauka. [in Russian].
Meliksetjan B. M. (1971). Mineralogy, geochemistry and petrochemical peculiarities of Tezhsar alkaline complex. In Petrology of the intrusion complexes of the main ore regions of Armenian SSR. (pp. 117–297). Yerevan. [in Russian].
Chukanov N. V., Muhanova A. A., Rascvetaeva R. K. et al. (2010). Oxyflogopite K(Mg,Fe,Ti)3[(Si,Al)4O10](O,F)2 - new mineral of mica group. Note of RMO, 139, 3, 31–40.
Mamedov, M.N., Babaeva, G.D., Kerimov, V.M. et al. (2007). Crystallization stages of subalkaline and alkaline series of Small Caucasus, Talysh (Azerbaijan) and Urumia-Dokhter (Iran), 2007. Alkaline magmatism of the Earth and their ore ability: Proceeding of conf. (Sept., 10–16, Donetsk). (pp. 168–171). Kyiv. [in Russian].
Wanger L., Brawn G. (1970). Layered igneous rocks. Moskow: Mir. [in Russian]. 11. Conticelli S., Pecerillo A. (1992). Petrology and geochemistry of potassic and ultrapotassic volcanism in central Italy: petrogenesis and inferences on the evolution of the Mantle Source. Lithos, 28, 3–6, 221–240. 12. Gao Y.-F., Hou Z.-Q., Kamber B.S. et al. (2007). Lamproite rocks from a Continental Collision Zone: Evidence for recycling of subducted Tethyan Oceanic sediments in the Mantle Beneath Southern Tibet. Journal of Petrology, 48, 4, 729–752. 13. Nelson D.R. (1992). Isotopic characteristics of potassic rocks: evidence for the involvement of subducted sediments in magma genesis. Lithos, 28, 403–420. 14. Kogarko L. I., Uvarova Yu. A., Sokolova E. et al. (2005). Oxykinoshitalite, a new species of mica from Fernando de Noronha Island, Pernambuco, Brazil: occurrence and crystal structure. Canadian Mineralogist, 43, 1501–1510. 15. Sharygin V. V., Kryvdik S. G. (2010). Ba-Ti-rich phlogopite from olivine melaleucitite of the Lake Urmia region, Iran. Geochemistry of magmatic rocks: Abstr. of XXVII inter. Conf. (9–16 Sept. 2010). (pp. 160–162). Moskow-Koktebel. 16. Sheppard S., Taylor W. R. (1992). Barium-and LREE-rich, olivinemica-lamprophyres with affinities to lamproite, Mt. Bundey, Northern Territory, Australia. Lithos, 28, 303–325. 17. Veturelli G., Capedri S., Di Battistini G. et al. (1984). The ultrapotassic rocks from southeastern Spain. Lithos, 17, 37–54. 18. Thompson R. N., Fowler M. B. (1986). Subduction-related shoshonitic and ultrapotassic magmatism: a study of Siluro-Ordovician syenite from the Scottish Caledonides. Contrib. Mineral. Petrol., 94, 507–522. 19. Vaziri (Moine-Vaziri), H. (1985). An introduction to magmatism in Iran. University of Tarbiat-Moalem, 120, 111–120.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing
