ВЕЛИКІ СУЛЬФІДНО-КВАРЦОВІ ШТОКВЕРКОВІ РОДОВИЩА ЗОЛОТА КАЗАХСТАНУ – УМОВИ ФОРМУВАННЯ, КРИТЕРІЇ ПРОГНОЗУВАННЯ

Автор(и)

  • М. Мiзерна Східно-Казахстанський державний технічний університет ім. Д. Серікбаєва вул. Д. Серікбаєва, 19, м. Усть-Каменогорськ, 070004, Республіка Казахстан
  • Б. Дьячков Східно-Казахстанський державний технічний університет ім. Д. Серікбаєва вул. Д. Серікбаєва, 19, м. Усть-Каменогорськ, 070004, Республіка Казахстан
  • А. Мiрошникова Філіал РГП "НЦ КПМС РК" "ВНIIцветмет" вул. Промислова, 1, м. Усть-Каменогорськ, 070004, Республіка Казахстан
  • А. Мiзерний Східно-Казахстанський державний технічний університет ім. Д. Серікбаєва вул. Д. Серікбаєва, 19, м. Усть-Каменогорськ, 070004, Республіка Казахстан
  • Г. Оразбекова Східно-Казахстанський державний технічний університет ім. Д. Серікбаєва вул. Д. Серікбаєва, 19, м. Усть-Каменогорськ, 070004, Республіка Казахстан

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2713.78.10

Ключові слова:

родовище золота, інтрузія, штокверк, телуриди, вісмут, Казахстан

Анотація

Мета – виявлення закономірностей розподілу золоторудної мінералізації та супутніх елементів у золотоносних штокверках великих родовищ золото-сульфідно-кварцового типу Північного і Східного Казахстану, визначення геолого-структурної позиції в рудних штокверках. Методика – польові дослідження в межах Васильківського рудного поля в північному Казахстані й Секісовського рудного поля у Східному Казахстані. Відбір проб з рудовмісних магматитів і рудних тіл для визначення хімічного складу і виявлення закономірностей розподілу основних рудних мінералів і домішок. Були проведені мікрозондовий аналіз за допомогою скануючого електронного мікроскопа JSM 6390LV з енергодисперсійною приставкою та порівняльна характеристика рудної мінералізації досліджуваних родовищ. Результати: виконані дослідження і порівняльний аналіз даних з інших регіонів світу показують, що великі штокверкові золотосульфідно-кварцові з телуриду і вісмутмісткими рудами родовища – Васильківське і Секісовське сформувалися в період високої тектонічної активності земної кори, у межах регіональних геологічних структур колізійного типу, у процесі ритмічно-пульсаційного зрушення і підвороту літосферних плит і блоків. Положення рудних штокверків контролюються системами коро-магнійних глибинних розломів, надвиговими структурами і гіпабіссальними інтрузіями габро-діорит-гранодіорит-плагіогранітової серії. Рудоутворення пов'язано з інтенсивними процесами тектонічного дроблення і гідротермально-метасоматичного перетворення порід, що вміщують, які проявляються у мікроклінізації, альбітизації, пропілізаціі, березитизації та окварцюванні, а також привнесенні рудних мінералів. Рудні тіла характеризуються Au-Ag-Bi-Te спеціалізацією. Золото двох типів: вільне і зв'язане із сульфідами, вертикальний діапазон розподілу зруденіння значний (більш 500–800 м). Зв'язане золото родовища Васильківське локалізується в арсенопіритах, на Секісовському родовищі золоторудна мінералізація пов'язана з піритом декількох генерацій. Наукова новизна. Виявлено значне поширення складних з'єднань золота і срібла з теллуром у рудах Секісовського родовища, а в рудах Васильківського родовища – з телуром і вісмутом. Комплексність руд передбачає постановку завдання різнобічного обліку основних і супутніх компонентів при проведенні всіх стадій робіт, починаючи з геолого-оціночних до експлуатаційної розвідки. Сучасні технології збагачення, новітні способи розробки дозволяють сьогодні віднести ці родовища до об'єктів першочергового промислового освоєння. Їхнє вивчення має наукове значення в питаннях ендогенного рудоутворення і створює передумови виявлення нових перспективних площ і родовищ, як у Казахстані, так і в інших регіонах світу. Практична значимість. Рудні тіла досліджуваних родовищ локалізуються в золотоносних штокверках і брекчіях (із вмістом золота від перших одиниць до десятків г/т), відзначається високий сировинний потенціал і перспективи значного приросту запасів. Руди характеризуються різноманітністю телуридів золота, срібла, високий вміст у них мінералів вісмуту і прояви рідкометальних спеціалізацій (Sn, Nb, Ta) підвищує рентабельність освоєння родовищ даного типу. Тектонічні, магматичні й мінералого-геохімічні чинники контролю освоєння штокверкових рудних тіл і золотоносних вулканічних брекчій дозволяють прогнозувати розвиток зон мінералізованих брекчій на флангах і глибину досліджуваних родовищ. Значні концентрації золота, а також різноманітність супутніх елементів підвищують рентабельність освоєння родовищ даного типу. 

Посилання

Bekzhanov, G. K. (Ed.) (2014). Gigantskie mestorozhdeniya zolota Tsentral'noy Azii. Ukreplenie zolotorudnogo potentsiala Kazakhstana. Almaty, 35–124. [in Russian].

Kovalev, K. R., Kalinin, Yu. A., Naumov, E. A., Kolesnikova, M. K., Korolyuk, V. N. (2011). Zolotonosnost' arsenopirita zolotosul'fidnykh mestorozhdeniy Vostochnogo Kazakhstana. Geologiya i geofizika, 52, 2, 225–242. [in Russian].

Rafailovich, M. S. (2013). Geology of gold of Central Asia: evolution of gold ore depositional processes, metasomatic formation, explosive breccia. Almaty, 361–385. [in Russian].

Rafailovich, M. S. (2009). Gold deposits of Kazakhstan. Almaty, 7489. [in Russian].

Rafailovich, M. S, Mizernaya, M. A., D'yachkov, B. A. (2011). Krupnye mestorozhdeniya zolota v chernoslantsevykh tolshchakh: usloviya formirovaniya, priznaki skhodstva. Almaty, 102–143. [in Russian].

Naumov, E., Borisenko, A., Kovalev, K., Kalinin, Y., Fedoseev, G., Seltmann, R. (2011). Gold deposits of Western Siberia and Eastern Kazakhstan: types and ages of mineralization, correlation with magmatic events. Let's Talk Ore Deposits: 11-th SGA Biennial Meeting. Antofagasta, 82–84.

Krenev, V. A., Drobot, N. F., Fomichev, S. V., Aripov, U. K, DuninBarkovckay, E. A. (2015). Gold-tellurium deposits formation conditions, mineralogical features. Petrochemistry And Petroleum Refining Theoretical Foundations of Chemical Engineering, 49, 4, 532–535.

Kirnozova, T.I., Travin, A.V. (2013). Geologic position, age, and petrogenesis of plagiogranites in northern Rudny Altai Russian. Geology and Geophysics, 54, 1305–1318.

Kruk, N. N. (2011). Early-Middle Paleozoic granitoids in Gorny Altai, Russia: Implication for continental crust history and magma sources. Journal of Asian Earth Sciences, 42, 5, 928–948.

Naumov, E., Mizerny, A., Seltmann, R., Kovalev, K., Izokh, A. (2013). Mineralization style and geochronology of the Sekisovka gold deposit, eastern Kazakhstan. Mineral deposit research for a high-tech world, 1–4, 1164–1167.

Dolgopolova, A., Seltmann, R., Miroshnikova, A., Mizernaya, M. (2015). Mineralogical and geochemical characteristics of the Vasilkovskoye gold deposit (North Kazakhstan). Mineral resources in a sustainable world, 1–5, 77–80. 12. Wenchao, Su , Hongtao, Zhang, Ruizhong, Hu, Xi, Ge, Bin, Xia, Yanyan, Chen, Chen, Zhu (2012). Mineralogy and geochemistry of goldbearing arsenian pyrite from the Shuiyindong Carlin-type gold deposit, Guizhou, China: implications for gold depositional processes. Mineralium Deposita, 47, 6, 653–662. 13. Khomenko, M. O., Gibsher, N. A., Tomilenko, A. A., Bulbak, T. A., Ryabukha, M. A., Semenova, D. V. (2016). Physico-chemical formation conditions and age of the Vasilkovskoe gold deposit (Northern Kazakhstan). Geology and Geophysics, 57, 12, 2192–2217. 14. Redin, Yu. O., Kozlova, V. M. (2014). Gold-bismuth-telluride mineralization in ores from the Serebryanoe deposit of the Lugokan ore cluster of Eastern Transbaikalia. Russian Journal of Pacific Geology, 8, 3, 187–199. 15. Seltmann, R., Borisenko, A. S., Fedoseev, G. (2007). Magmatism and metallogeny of the Altai and adjacent large igneous provinces with an introductory essay on the Altaids. International Association Genesis of Ore Deposits (IAGOD), Guidebook Series 16, CERCAMS/NHM London, 188–294.

Завантаження

Опубліковано

16.01.2025

Як цитувати

Мiзерна М., Дьячков, Б., Мiрошникова А., Мiзерний А., & Оразбекова, Г. (2025). ВЕЛИКІ СУЛЬФІДНО-КВАРЦОВІ ШТОКВЕРКОВІ РОДОВИЩА ЗОЛОТА КАЗАХСТАНУ – УМОВИ ФОРМУВАННЯ, КРИТЕРІЇ ПРОГНОЗУВАННЯ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(78), 82-88. https://doi.org/10.17721/1728-2713.78.10