ГІДРОГЕОСИНЕРГЕТИЧНА БІОГЕННО-МАНТІЙНА ГІПОТЕЗА УТВОРЕННЯ ВУГЛЕВОДНІВ ТА ЇЇ РОЛЬ ПРИ ОБГРУНТУВАННІ ПРЯМОПОШУКОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.78.09Ключові слова:
гідрогеосинергетична біогенно-мантійна гіпотеза, вуглеводні, міграція вуглеводнів, тектонікаАнотація
На основі кругообігу речовини в природі розроблено гідрогеосинергетичну біогенно-мантійну гіпотезу утворення вуглеводнів і, як результат, створено прямопошукову структурно-термо-атмо-гідролого-геохімічну технологію (СТАГГТ). Дана технологія вперше була застосована й успішно впроваджена в процесі прогнозно-пошукових робіт на нафтогазоносних об'єктах України на суші (Дніпровсько-Донецька западина) і в Чорному морі (північно-західний і північно-східний шельфи) з використанням спеціально розроблених апаратурних комплексів. Проведено комплексні гідрологічні дослідження з урахуванням розміщення діючих родовищ у межах басейну р. Сула. Визначено вміст біоти, метаноносність, а також потужності підстеляючих відкладів у межах русла і прируслових ділянок. Визначено кількісні характеристики біогенного метану водозбірних площ і підруслових відкладів. У результаті виділено зони підвищеної проникності, що формують інфільтраційні надходження розчинених у воді субстратів. Визначено мантійну природу походження ВВ та їхніх проекцій, розташованих у трубах дегазації родовищ в долині р. Сула. Запропонований уніфікований підхід дозволяє обґрунтувати пошукові критерії нафтогазоносності в районах, де відсутні зони прогинів і потужний осадовий чохол, але існують сприятливі умови для накопичення ВВ в кристалічних породах. Наведено рекомендації щодо виконання досліджень з обґрунтування нових нафтогазоносних територій та об'єктів на основі уніфікованої технології СТАГГТ. Уперше обґрунтовано джерела відновлення вуглеводневих родовищ, що перебувають в експлуатації.
Посилання
Bagriy, I. D., Lysychenko, G. V., Shestopalov, V. M. (1988). Integration of methods in the study of the relationship of groundwater and river water. Water exchange in hydrogeological structures of Ukraine. Methods of studying the water cycle. Kiev: Naukova Dumka, 223–239. [in Russian].
Bagriy, I. D. (2003). Prediction of fracture zones of high permeability of rocks to solve search and geoecological problems. Kiev: LLC "Dmytro Burago Publishing House", 149 р. [in Ukrainian].
Bagriy, I. D. (2012). New technologies of forecast for oil, gas, groundwater. Kiev: Logos, 55 р. [in Russian].
Bagriy, I. D. (2013). Development of geological-structural-thermalatmogeochemical technology of forecasting of search of minerals and assessment of geoecological environmental state. Kiev: Logos, 512 р. [in Ukrainian].
Barenbaum, A. A. (2013). Solving the problem of the origin of oil and gas on the basis of biosphere concept of oil and gas formation. Ural. geol. zh., 2, 3–27. [in Russian].
Vassoevich, N. B. (1986). Selected works. Geochemistry of organic matter and the origin of the oil. Moscow: Nauka, 324-339. [in Russian].
Vernadskiy, V. I. (1994). Proceedings on geochemistry. Moscow: Nauka, 69–89. [in Russian].
Vernadskiy, V. I. (2001). The chemical structure of the Earth's biosphere and its environment. Moscow: Nauka, 376 р. [in Russian].
Gavrish, V. K. (1974). Deep faults, geotectonic development and oil and gas potential of the Dnieper–Donets rifting. Kiev: Naukova Dumka, 160 р. [in Russian].
Dmitriyevskiy, A. N., Valyayev, B. M. (2006). Genesis of hydrocarbon fluids and deposits. Moscow: GEOS, 315 р. [in Russian].
Kartsev, A. A., Vagin, S. B., Shugrin, V. P. (1992). Oil and gas hydrogeology. Moscow: Nedra, 206 р. [in Russian].
Kontorovich, A. E. (1998). Тhе sedimentary-migration theory of naftidogenesis: State at the turn of XX and XXI centuries, the further development. Geologiya nefti i gaza, 10, 8–16. [in Russian].
Kropotkin, P. N. (1986). Degassing of the earth and the generation of hydrocarbons. Journal of the All-Union Chemical Society of Mendeleyev D. I., 31, 540–547. [in Russian].
Kudryavtsev, N. A. (1973). Genesis of oil and gas. Leningrad: Nedra, 216 р. [in Russian].
Lukin, A. E. (2005). Deep hydrogeological inversion as global synergistic phenomenon: theoretical and applied aspects. Art. 2. Tectonic and geodynamic aspects of deep hydrogeologic inversion. Geol. Zh., 1, 5067. [n Russian].
Lukin, A. E. (2005). Deep hydrogeological inversion as global synergistic phenomenon: theoretical and applied aspects. Art. 3. Deep hydrogeological inversion and oil and gas. Geol. Zn., 2, 44–61. [in Russian].
Lukin, А. Е. (1999). On the origin of oil and gas (geosynergetic concept of natural hydrocarbon-generating systems). Geol. Zn., 1, 30–42. [in Russian].
Mendeleyev, D.I. (1952). Works. Moscow, 23, 205 р. [in Russian].
Porfiriev, V. B., Linetskiy, V. F. (1952). Migration issues of oil. Kharkov: Publishing House of Kharkiv State University, 162 р. [in Russian].
Sokolov, В. A., Ablya, E.A. (1999). Fluid dynamic model of oil and gas formation. Moscow: GEOS, 76 р. [in Russian].
Timurziyev, A. I. (2013). On the results of the 1st Kudryavtsev Readings – All-Russian conference on the genesis of deep oil and gas. Geophys. Zh., 35, 210–215. [in Russian].
Trofimuk, А. А. (2002). Strategy and methodology of prospecting and exploration of oil and gas: selected works. Novosibirsk: Publishing House of the Russian Academy of Sciences; Branch "Geo", 2, 244 р. [in Russian].
Babinets, А. Е., Borevskiy, B. V., Shestopalov, V. M., Lysychenko, G. V. et al. (1979). Formation of The operational resources of groundwater of platform structures of Ukraine. Kiev: Naukova Dumka, 214 р. [in Russian].
Khain, V. E., Polyakov, I.D. (2004). Geodynamic background of oil and gas potential of the continental slopes of deep-sea trenches. Geology and Geophysics, 45, 5–14. [in Russian].
Chebanenko, I. I. (1999). About the deep crisis of the theory of organic origin of oil. Geol. Zh., 2, 120–128. [in Russian].
Chekalyuk, Е. В. (1978). The theory of mineral oil. Origin and migration of oil and gas. Kiev: Naukova Dumka, 14–23. [in Russian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing
