Відродження наукових досліджень як інноваційного інструменту нарощування запасів вуглеводнів

Анотація

Вступ. Однією із ключових складових нинішнього критичного стану нафтогазової галузі й енергетичної безпеки держави стала ліквідація вітчизняної галузевої науки. Така ситуація, зокрема й через агресію росії (тут і далі збережено орфографію авторів), спонукає до невідкладного пошуку дієвих інноваційних шляхів щодо її стабілізації та подальшого розвитку. Запропоновані дієві першочергові завдання й організаційні заходи відродження фундаментальних і прикладних наукових досліджень, як інноваційної складової, з нарощування запасів вуглеводнів для їхнього подальшого видобутку. Першочерговими об'єктами досліджень убачаються регенеровані запаси вуглеводнів і перспективні недостатньо вивчені у нафтогазовому сенсі осадові товщі уже відкритих родовищ. До перших належать так звані виснажені родовища зі значними запасами, що успішно розробляються. Досягнені коефіцієнти вилучення, зокрема нафти, сягають 0,75–0,95 і більше початкових геологічних запасів, що є вагомим підтвердженням їхньої регенерації. До других належать, насамперед, пермські карбонатні і сульфатно-карбонатні та башкирські карбонатні відклади родовищ. Їхня успішна реалізація сприятиме стабілізації та значному нарощуванню запасів вуглеводнів у короткі терміни та без значних капітальних інвестицій. Це також допоможе галузі вийти із критичного стану. Крім цього, реалізація досліджень забезпечить подальше наукове обґрунтування і супровід актуальних напрямків геологорозвідувальних робіт з відкриття нових покладів і родовищ, удосконалення нормативно-правової бази розвитку галузі, раціональне використання нафтогазоносних надр до вимог сьогодення.
Методи. Системні аналітичні дослідження опублікованих літературних й електронних джерел, публічних звітів підприємств галузі. Здійснено аналіз результатів власних авторських досліджень проблемних перспективних напрямків розвитку нафтогазопромислового комплексу.
Результати. Висвітлено основні причини критичного стану в геологічній галузі держави, зокрема і в її складовій, – нафтогазовидобувному комплексі. Однією із них є припинення прикладних наукових досліджень напрямків розвитку галузі через ліквідацію галузевої геологічної науки. Акцентовано увагу на відродженні наукових досліджень проблемних напрямків галузі як рушійної інноваційної сили в її розвитку. Запропоновано дієві шляхи щодо стабілізації та нарощування запасів вуглеводнів першочергових напрямків: регенерованих запасів значних за запасами родовищ і перспективних недостатньо вивчених товщ у межах відомих родовищ. Актуалізовані інноваційні концептуальні напрямки першочергових системних фундаментальних і прикладних наукових досліджень як основної інтелектуальної складової швидшого виходу галузі з критичного стану та невідкладні адміністративно-організаційні заходи з відтворення наукового потенціалу.
Висновки. Однією із ключових складових, що призвели до критичного стану геологічної галузі, зокрема і нафтогазовидобувного комплексу, є ліквідація галузевої прикладної науки.
Визначено основні напрямки та невідкладні заходи щодо відновлення наукових досліджень. Першочерговими об'єктами інноваційних досліджень є регенеровані запаси вуглеводнів значних за запасами покладів з подальшим їх нарощуванням і видобуванням та відкриття і розвідка покладів у недостатньо вивчених товщах відомих родовищ. Для них окреслені завдання фундаментальних і прикладних наукових досліджень.
Запропоновано організаційно-адміністративні заходи з боку виконавчих органів держави для їхнього виконання у стислі терміни, серед яких: створення наукового підрозділу при ДКЗ України, відновлення наукових інституцій у споріднених відомствах й організаціях, ухвалення стратегічних рішень щодо організації, координації і спрямування інтелектуальних, наукових, матеріальних, фінансових зусиль виробничої корпоративної складової, заходи для розв'язання фінансової складової реалізації наукових досліджень, залучення академічної та освітянської науки.
Успішне виконання наукових досліджень в короткотерміновій перспективі забезпечить значні прирости запасів без відкриття нових родовищ як основи нарощування видобутку вуглеводнів, а також значну економію інвестиційних коштів на капітальні витрати.