Реагувальні піни, стабілізовані наночастинками, для контролю відповідності у високотемпературних резервуарах
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.113.07Ключові слова:
підвищення нафтовіддачі, піна, стабілізована наночастинками, контроль відповідності, високотемпературні резервуари, термічна стабільність, зниження мобільності, затоплення керна, міжфазні явищаАнотація
Вступ. Контроль відповідності в неоднорідних нафтових резервуарах є критичним завданням для підвищення нафтодобування, особливо за високих температур, оскільки переповнені поверхнею зрізання піни, стабілізовані поверхнево-активними речовинами, руйнуються за температури понад 150 °C через термічну ефективність генерації та активне дренування. Ми досліджуємо піни, стабілізовані наночастинками, які зберігають структурну цілісність від наномеханічних механізмів стабілізації за температури до 200 °C. Мета дослідження. Основою нашої роботи була розробка та систематична оцінка пінних композицій, стабілізованих наночастинками, для їхнього застосування в КВР. Наші конкретні цілі включали: 1) стабілізацію різних композицій нанокументропів за температури від 25 °С до 200 °С; 2) оцінку реологічної поведінки за умов резервуарів; 3) оцінку частих "втрат", забруднень та поширення піни в пористих середовищах; 4) кількісне оцінювання додаткового видобутку нафти на прикладі даних про затоплення керна за температури в межах 150–180 °С.
Методи. Лабораторні експерименти дослідження. У лабораторних експериментах використовувались наночастинки кремнезему та оксиду алюмінію 15–30 нм в діаметрі та 0,5–1,0 мас.% з альфа-олефін сульфонатною поверхнево-активною речовиною в синтетичному розсолі 35,000 ppm TDS. Стабільність піни вимірювалася в комірках високого тиску та високої температури при шести температурних точках. Реологічна характеристика визначається за допомогою високотемпературної концентричної циліндричної геометрії на реометрі Anton Paar MCR 302. Шість експериментів із затоплення керна було виконано на керні пісковику Berea при 150 °C та 180 °C.
Результати. Піни, стабілізовані наночастинками, проявили виняткову термічну стабільність з періодами напіврозпаду 38–54 хвилини за температури 180 °C порівняно із 2–9 хвилинами для контрольних пін, що становить поліпшення в 5–6 разів. Оптимальна композиція — 0,5–1,0 мас. % наночастинок кремнезему. Реологічні виміри показали псевдопластичну поведінку з уявними в'язкостями 28–43 сП за температури 180 °C. Експерименти із затопленням піни виявили коефіцієнти зниження мобільності 58–73. Додаткове виділення нафти становило від 16,8 до 22,7 % початкових георесурсів понад заводнення, у середньому 19,5 % для тестів з наночастинковою піною проти 3,8–5,2 % для контрольних пін.
Висновки. Продемонстровано, що піни, стабілізовані наночастинками, характеризуються високою термічною стабільністю та ефективністю вирівнювання профілю за температур, що перевищують 180 °C, за яких традиційні пінні системи втрачають свою працездатність. Запропонована технологія забезпечує коефіцієнти зниження рухливості в межах 58–73 та додатковий видобуток нафти на рівні 17–23 % від початкових запасів нафти в пласті, що є економічно значущим результатом.
Посилання
Andrianov, A., Farajzadeh, R., Nick, M. M., Talanana, M., & Zitha, P. L. J. (2012). Immiscible foam for enhancing oil recovery: bulk and porous media experiments. Industrial & Engineering Chemistry Research, 51(5), 2214–2226.
Aroonsri, A., Worthen, A. J., Hariz, T., Johnston, K. P., Huh, C., & Bryant, S. L. (2013). Conditions for generating nanoparticle-stabilized CO₂ foams in fracture and matrix flow. SPE-166319-MS.
Binks, B. P. (2002). Particles as surfactants — similarities and differences. Current Opinion in Colloid & Interface Science, 7(1–2), 21–41. https://doi.org/10.1016/S1359-0294(02)00008-0
Binks, B. P., & Horozov, T. S. (2006). Colloidal particles at liquid interfaces. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511536649
Emrani, A. S., & Nasr-El-Din, H. A. (2017). Stabilizing CO₂ foam by use of nanoparticles. SPE Journal, 22(02), 494–504.
Farajzadeh, R., Andrianov, A., Krastev, R., Hirasaki, G. J., & Rossen, W. R. (2012). Foam–oil interaction in porous media: implications for foam assisted enhanced oil recovery. Advances in Colloid and Interface Science, 183, 1–13.
Hirasaki, G. J., & Lawson, J. B. (1985). Mechanisms of foam flow in porous media: apparent viscosity in smooth capillaries. SPE Journal, 25(02), 176–190. https://doi.org/10.2118/12129-PA
Hunter, T. N., Pugh, R. J., Franks, G. V., & Jameson, G. J. (2008). The role of particles in stabilising foams and emulsions. Advances in Colloid and Interface Science, 137(2), 57–81. https://doi.org/10.1016/j.cis.2007.07.007
Kovscek, A. R., & Radke, C. J. (1994). Fundamentals of foam transport in porous media. In Foams: fundamentals and applications in the petroleum industry (pp. 115–163). ACS. https://doi.org/10.1021/ba-1994-0242.ch003
Lake, L. W., Johns, R., Rossen, W. R., & Pope, G. A. (2014). Fundamentals of enhanced oil recovery. Society of Petroleum Engineers.
Pickering, S. U. (1907). CXCVI. — Emulsions. Journal of the Chemical Society, Transactions, 91, 2001–2021. https://doi.org/10.1039/CT9079102001
Rossen, W. R. (1996). Foams in enhanced oil recovery. Foams: Theory, Measurements, and Applications, 57, 413–464.
Schramm, L. L., & Wassmuth, F. (1994). Foams: basic principles. In Foams: fundamentals and applications in the petroleum industry (pp. 3–45). ACS. https://doi.org/10.1021/ba-1994-0242.ch001
Sheng, J. J. (2011). Modern chemical enhanced oil recovery: theory and practice. Gulf Professional Publishing.
Singh, R., & Mohanty, K. K. (2015). Synergy between nanoparticles and surfactants in stabilizing foams for oil recovery. Energy & Fuels, 29(2), 467–479.
Vikingstad, A. K., Aarra, M. G., & Skauge, A. (2005). Effect of surfactant structure on foam–oil interactions. Colloids and Surfaces A, 279(1–3), 105–112.
Worthen, A. J., Bryant, S. L., Huh, C., & Johnston, K. P. (2013). Carbon dioxide-in-water foams stabilized with nanoparticles and surfactant acting in synergy. AIChE Journal, 59(9), 3490–3501.
Yekeen, N., Manan, M. A., Idris, A. K., Padmanabhan, E., Junin, R., Samin, A. M., & Gbadamosi, A. O. (2018). A comprehensive review of experimental studies of nanoparticles-stabilized foam for enhanced oil recovery. Journal of Petroleum Science and Engineering, 164, 43–74. https://doi.org/10.1016/j.petrol.2018.01.035
Zitha, P. L., Vermolen, F. J., Bruining, J., & Darwish, F. (2006). Numerical models for foam floods performance prediction. Interfacial Processes and Molecular Aggregation of Surfactants, 169, 167–182.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Раванд Длшад Абдулла

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing





