Прогнозування зон аномально високого пластового тиску з використанням даних 3D-сейсмічної інверсії

Анотація

Вступ. У статті наведено відомості про розташування досліджуваного родовища Говсан, історію його вивчення різними геологічними та геофізичними методами, а також основні отримані результати. Зазначається, що дослідження цієї території розпочалося ще у XIX ст. із прилеглого району Сурахани–Карачухур, де було пробурено першу розвідувальну свердловину (район Карачухур). У 1930–1940-х рр. у межах досліджуваної території також проводилися різні геофізичні дослідження, і в результаті електророзвідки було отримано перше уявлення про тектоніку Біна-Говсанської синкліналі. Дані газозйомки згодом дали змогу виявити аномальні зони в межах родовища Говсан. Сейсмічні дослідження проводилися з 1930-х до середини 1950-х рр. методом відбитих хвиль (RM), а у 1977–1978 рр. – методом спільної глибинної точки (CDP). Окремі сейсмічні профілі було отримано у 1993 та 1999 рр. Детальні дослідження методом CDP виконувалися у 1996 та у 2003–2004 рр. У 1948 р. в свердловині №1308 у калінській світі продуктивної товщі було відкрито нафту, після чого родовище Говсан було введено в промислову експлуатацію. Нині родовище розробляється лише на суші, оскільки його морські межі залишаються невизначеними через недостатню вивченість.

Методи. У 2011–2012 рр. у районі Зих–Говсан буловедено 3D-сейсмічні дослідження методом CDP. Роботи виконувалися за різноманітних приповерхневих сейсмо-геологічних умов і охопили площу 70 км². Наведено інформацію щодо польових робіт: у цій зоні використовувалися чотири типи джерел сейсмічної енергії та три типи приймачів. Під час польових робіт не було належним чином виконано узгодження джерел, що спричинило труднощі при обробці даних. Крім того, калібрування приймачів було проведено лише частково, що також ускладнило обробку. Особливу увагу приділено застосуванню сейсмічної інверсії. Вертикальне сейсмічне профілювання (VSP) було успішно проведено у двох свердловинах родовища Говсан: № 1856 та № 1867. Наведено коротку інформацію про свердловинні дослідження та обробку отриманих даних.

Результати. Отримано результати псевдоакустичної інверсії (PAC-інверсії), а також проведено порівняння вертикальних розрізів кубів абсолютного та відносного акустичного імпедансу вздовж одного з профілів 3D-зйомки родовища Говсан. Показано, що в обох розрізах на рівні підстильних відкладів продуктивної товщі (PS) спостерігається різке зниження значень акустичного імпедансу. Це зниження головним чином пов'язане з різким зменшенням швидкостей сейсмічних хвиль і густини – від 110 до 2598 (м/с)·(г/см³) – у глинистих, насичених флюїдом породах, характерних для зон аномально високого пластового тиску (АВПТ). Наявність зони АВПТ також підтверджується результатами VSP, отриманими у двох свердловинах родовища. Наземні та свердловинні сейсмічні дослідження дали змогу виявити зону АВПТ у розрізі родовища Говсан. Стратиграфічно інтервал АВПТ охоплює підстильні відклади продуктивної товщі, які літологічно представлені глинистими відкладами з прошарками пісків. Ці піщані прошарки не відображалися на традиційних сейсмічних розрізах. Однак інверсія 3D-сейсмічних даних дозволила їх виділити.

Висновки. Важливим висновком є те, що зона АВПТ чітко виділяється на вертикальних розрізах як абсолютного, так і відносного акустичного імпедансу. Отже, можна стверджувати, що сейсмічна інверсія 3D-сейсмічних даних може бути використана для прогнозування зон АВПТ. Свердловина, пробурена у міоценових відкладах у 2015 р., підтвердила наші припущення та дала приплив близько 100 тонн нафти на добу, що додатково підтверджує нафтогазоносний потенціал підстильних відкладів продуктивної товщі в межах досліджуваної території.