Антикавказська складчатість Куринсько-Південнокаспійської западини (на прикладі Південнокаспійського басейну і Передмалокавказського прогину) .

Є. Погорєлова; M. Абдулла-заде

doi:10.17721/1728-2713.100.03

Автор(и)

Є. Погорєлова Азербайджанський державний університет нафти та промисловості, пр. Азадлиг, 34, Баку, Азербайджан
M. Абдулла-заде Азербайджанський державний університет нафти і промисловості, пр. Азадлиг, 34, Баку, Азербайджан

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2713.100.03

Ключові слова:

нафтогазоносність, складчастість, Закавказький мікроконтинент

Анотація

Південнокаспійська западина (ПКЗ) є найглибшим осадовим басейном у світі і займає всю південну глибоководну частину Каспійського моря і прилеглі до нього із заходу та сходу Куринську та Західнотуркменську низовини. ПКЗ має найтоншу (6...8 км) консолідовану кору океанічного типу та найпотужніший осадовий чохол (25...30 км). Потужність пліоцен-четвертинних відкладень становить 10...12 км. Потужність основного нафтогазоносного комплексу – продуктивних червонокольорових товщ нижнього пліоцену становить 7...8 км. У межах Малокавказького прогину на мезозойському етапі розвитку накопичилося понад 6 км вулканогенно-осадових відкладень. Однак у західній частині прогину простежується доюрський фундамент, що має північно-східне орієнтування і формує аналогічне орієнтування вищезалягаючих відкладів. Ці явища відбувалися в умовах стиснення на півночі ПКЗ і реалізувалися на рівні консолідованої кори субдукційними, а на рівні осадового чохла – структуротвірними процесами. Первинна міграція переходить у бічну – із занурених зон у підняті. Глибинні розломи, що сформували поперечну складчастість, також можуть служити шляхами міграції. Занурена переважно газоносна зона осадконакопичення продуктивної товщі представлена складчастістю як кавказького, так і антикавказького простягання. Незважаючи на те, що Куринсько-Південнокаспійська западина на сучасному етапі охоплює територію від Дзирульського масиву на заході до Західнотуркменської западини на сході включно, як єдиний негативний структурний елемент, у мезозойський час, як випливає з вищевикладеного, вона являла собою дві самостійні області осадконакопичення в Закавказькому мікроконтиненті (західна частина) та Великому Кавказько-Південнокаспійському рифтогенному басейні (східна частина). Тому антикавказька складчастість Куринсько-Південнокаспійської западини має інший генезис і, природно, іншу нафтогазоносність.

Посилання

Abdullaev, N.A., Kadirov, F., Guliev, I.S. (2015). Subsidence history and basin-fill evolution in the South Caspian Basin from geophysical mapping, flexural backstripping, forward lithospheric modelling and gravity modelling. In: Brunet, M.-F., McCann, T. Sobel Teds "Geological Evolution of Central Asian Basins and the Western Tien Shan Range", 427 Geological Society, London, Special Publications, 175–196.

Aliev, Ad.A. (2008). Evolution of ideas about mud volcanism South Caspian depression. Proceedings of the Institute of Geology of ANAS, 37 p. [in Russian]

Alizade, A.A., Guliyev, I.S., Mamadov, P.Z., Aliyeva, E.G., Feyzullayev, A.A., Husseynov, D.A. (2018). Productive Strata of Azerbaijan. Vol. I. M: Nedra, 305. [in Russian]

Babaev, D.Kh., Gadzhiev, A.N. (2006). Deep structure and prospects of oil and gas potential of the Caspian Sea basin. Baku: Nafta-Press, 305 p. [in Russian]

Dadashev, F.G., Poletaev, A.V. et al. (2010). Zones of predominant gas accumulation in the South Caspian depression. Azerbaijan oil industry, 3, 9–15. [in Russian]

Fedorov, D.L. (2007). Influence of geodynamics on the oil and gas potential of the Caspian megabasin. Geology and geophysics, 3 (969), 1–8. [in Russian]

Gahramanov, G.N. (2021). Formation of Oil and Gas Reservoirs in the Great Depths of the South Caspian Depression. Earth Sciences Research Journal, 21, 4, 169–174. http://dx.doi.org/10.15446/esrj.v21n4.64008

Gamkrelidze, I.P., Dumbadze, G.D., Kekelia, M.A., Khmoladze, I.I., Khutsishvili, O.D. (1981). Ophiolites of the Dzirul massif and problems of Paleo-Tethys in the Caucasus. Geotectonics, 5, 43–57. [in Russian]

Geology of Azerbaijan. (2007). Vol. I. Stratigraphy, part II. Publishing house “NaftaPress”, p. 398-435. [in Russian]

Golonka, J. (2007). Geodynamic evolution of the South Caspian Basin. Oil and gas of the Greater Caspian area. AAPG Bulletin, 83(55), 17–41. http://dx.doi.org/10.1306/E4FD36E9-1732-11D7-8645000102C1865D

Guliyev, E., Aliyeva, D., Huseynov, A., Feyzullayev, А., Mamedov, P. (2011). Hydrocarbon Potential of Ultra Deep Deposits in the South Caspian Basin. Search and Discovery, article № 10312.

Guliyev, I.S., Tagiyev, M.F., Feyzullayev, A.A. (2001). Geochemical characteristics of organic matter from Maikop rocks of eastern Azerbaijan. Lithology and Mineral Resources, 36, 3, 280–285. http://dx.doi.org/10.1023/A:1010437627184

Hudson, S.M., Johnson, C.L., Rowe, H.D., Efendiyeva, M.А. Feyzullayev, A.A., Aliyev, C.S. (2008). Stratigraphy and geochemical characterization of the Oligocene-Miocene Maikop Series: implications for the paleography of Eastern Azerbaijan. Tectonophysics, 451, 1–4, 40–55.

Kadirov, F.A., Gadirov, A.H. (2014) A gravity model of the deep structure of South Caspian Basin along submeridional profile Alborz–Absheron Sill. Global and Planetary Change, 114, 66–74. http://dx.doi.org/10.1016/j.gloplacha.2013.09.001

Khalilov, E.N. (1985) Deep geological structure of the earth's crust and upper mantle of the South Caspian and adjacent regions. Azerbaijan Oil Industry, 4, 10–14. [in Russian]

Mekhtiev, Sh.F., Salaev, S.G. et al. (1984). On the question of the structure and formation of the basin of the South Caspian. Intern. geol, congress, XXVII session of the USSR, M.,118–-124. [in Russian]

Mikhailov, V. (2017). Comparative characteristics of the Maikop vseries of the Caspian-Black Sea region. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 77(2), 59–71. http://doi.org/10.17721/1728-2713.77.07 [in Russian]

Murtuzayev, I.R. (2008). To the question of the border of South Caspian plate. Azerbaijan oil industry, 8, 7–12. [in Russian]

Narimanov, N.R. (2008). The impact of geodynamic processes on oil and gas formation in the Caspian Basin. Azerbaijan oil Industry, 8, 13–18. [in Russian]

Ophiolites of the Lesser Caucasus. (1985). Moscow: Nedra, 240 p. [in Russian]

Pogorelova, E.Yu. (2010). Structural relationships of the Meso-Cenozoic complex of sediments of the Cis-Lesser Caucasian trough. Azerbaijan Oil Industry, 2, 8–15. [in Russian]

Pogorelova, E.Yu. (2021). Geodynamic features of the Black Sea-South Caspian megadepression evolution in the Meso-Cenozoic time. IV International Scientific and Practical Conference “Sustainable Development and Green Growth on the Innovation Management Platform” (SDGG 2021), Vol. 291 E3S Web Conf., 291 (2021) 02004 Abstract.

Pogorelova, E.Yu., Serikova, U.E. (2010). Paleotectonic reconstructions of the development of the Lesser Caucasus trough in order to identify promising oil and gas objects. Oil, gas and business, 12, 37–41. [in Russian].

Yudin, V.V. (2008). Structural-geodynamic map of the Black and Caspian Seas Region. International Conference on Petroleum Geology & Hydrocarbon Potential of Caspian and Black Sea Regions, 6–8 October 2008, Baku, Azerbaijan. [in Russian]

Yusifzade, Kh.B. (2013). Application of modern technologies in the field of exploration and production of oil and gas fields in Azerbaijan. Azerbaijan oil industry, 7–8(1), 3–13. [in Russian]

Мamedov, P.Z. (2008). The reasons for the rapid subsidence of the earth's crust in the South Caspian Basin. Azerbaijan oll industry, 1(1), 8–20. [in Russian]