ЗМІНИ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПИТНИХ ПІДЗЕМНИХ ВОД ХЕРСОНСЬКОГО РОДОВИЩА ЗА ДАНИМИ ТРИВАЛИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ДОВОЄННІ ЧАСИ

Анотація

Вступ. Після руйнування Каховської ГЕС, водозливної греблі та спрацювання Каховського водосховища питання забезпечення водою українського півдня постало дуже гостро. Найболючішою ця проблема є саме для Херсонської обл. У зв'язку із цим виникла необхідність проведення моніторингових досліджень за якістю підземних вод, що слугують джерелом водопостачання для населення Херсона. Аналіз змін основних показників хімічного складу підземних вод у часі дає змогу оцінити потенційні ризики для здоров'я споживачів і вийти на прогнозні оцінки стану досліджуваної гідрогеологічної системи.

Методи. У процесі виконання роботи були застосовані математико-статистичний, графоаналітичний методи дослідження, виконано порівняльний аналіз та здійснено побудови за допомогою спеціалізованого програмного засобу GW_Chart.

Результати. Виявлено високу кореляцію між величиною водовідбору і перманганатною окиснюваністю та вмістом фтору. Встановлено, що протягом досліджуваного періоду (із 2009 до 2021 р.) сталися зміни у загальному хімічному складі підземних вод – у катіонному складі відбувся перехід від кальцієво-магнієвого до натрієво-калієвого, в аніонному – від хлоридно-гідрокарбонатного до гідрокарбонатно-хлоридного. Виконано оцінку неканцерогенного ризику за безпороговим методом для Mn та F. З'ясовано, що за F рівень небезпеки є надзвичайно високим, а за Mn – катастрофічним.

Висновки. Зроблено висновок про те, що підземні води у відкладах верхнього сармату, які експлуатуються більшістю обстежених свердловин, на території м. Херсона мають складну спрямованість змін хімічного складу, залежно від умов їхнього формування, що визначаються комплексом природних і техногенних чинників. Ключову роль відіграють: фільтраційні властивості водотривких шарів у покрівлі водоносного горизонту, наслідки від скидання госпфекальних вод до відкладів меотису-понту, відсутність централізованої каналізації в межах приватного сектору, живлення поверхневими водами р. Дніпро, конструктивні особливості свердловин, експлуатаційні навантаження на водоносний горизонт. Загалом можна стверджувати, що якісний склад підземних вод зазнав суттєвих змін. Усі ці чинники надають території родовища чітко вираженої площинної, а в деяких випадках і вертикальної гідрохімічної зональності підземних вод.