СЕЙСМОГЕОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕВОЛЮЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІВДЕННОКАСПІЙСЬКОЇ МЕГАПРОГИНУ З МЕТОЮ ВИЯВЛЕННЯ СКУПЧЕНЬ ВУГЛЕВОДНІВ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.105.07Ключові слова:
Південнокаспійський мегапрогиб, Великий Кавказ, Малий Кавказ, Талиш, Албурс, геодинамічна модель, джерела вуглеводнівАнотація
Вступ. Південнокаспійський мегапрогиб (ПКМП) – це територія, обмежена на заході масивом Дзирули, на сході Західнотуркменською западиною (включно), на півночі гірськими структурами Великого Кавказу, Великого Балхану, а на півдні – Малим Кавказом, Талишем і Албуром (включаючи акваторію Південного Каспію), яка, у свою чергу, пов'язана з Південнокаспійським нафтогазоносним мегабасейном. У геодинамічній моделі ПКМП являє собою кавказький сегмент Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу (його міжгірську частину) з елементами активної стадії розвитку, притаманними цій території, а саме – землетрусами, змінами рівня моря, грязьовим вулканізмом тощо.
Методи. У статті розглянуто історію розвитку ДДЗ на основі даних геофізики, буріння, вулканології, геодинаміки з метою виявлення скупчень вуглеводнів. Сейсмогеологічні розрізи, представлені по всій досліджуваній території, пояснюють складну геологічну будову та геодинаміку, починаючи з байкальського тектонічного генезису і до сьогодення. Чіткі межі осадових басейнів та острівних дуг, що їх оточують, які контролювали літологію та стратиграфію, дають змогу прогнозувати ймовірні нафтогазоносні та нафтогазопродуктивні породи.
Результати. Побудова структурних різночасових поверхонь відкладів у програмі Petrel дозволила простежити геологічний розвиток певного сегмента (Південнокаспійської западини) досліджуваної території, з'ясувати вплив як довготривалих глибинних, так і короткочасних локальних розломів на петрологічний склад відкладів та їх потужність, визначити контури можливих об'єктів нафтогазоутворення.
Висновки. Наближення виділених (за моделюванням PetroMod) стратиграфічних одиниць нафтогазоносних порід на території Західного Туркменістану до західної частини ДДЗ передбачає виділення джерел вуглеводнів у глибокозанурених породах на решті території. Поєднання даних сейсмометрії та вулканології дає змогу не тільки окреслити геологічні тіла на сейсмічних профілях, але й визначити їхній густинний і хімічний склад за швидкістю поширення сейсмічних хвиль.
Посилання
Abdullazada, M. Ch. (2022). Geological significance of seismic reflections in the sedimentary cover of the eastern part of the Absheron-Prebalkhan ridge. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 3(98), 59–65. http://doi.org/10.17721/1728-2713.98.07
Akhmedbeyli, F. S., Isaeva, M. I., Kadirov, F. A., & Korobanov, V. V. (2010). Geodynamics of the neotectonic stage of the Caucasian segment of the Alpine-Himalayan orogenic belt. Nafta-press.
Aliyeva, S. A. (2023). Geodynamic evolution of the Сaspian megadepression and adjacent territories. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 1(100), 15–22. http://doi.org/10.17721/1728-2713.100.03.
Alizadeh, A., & Khain, V. E. (2005). Geology of Azerbaijan. Vol. 4. Tectonics. Nafta-Press.
Arutyunyan, A. V. (2010). The crust of the Lesser Caucasus, ophiolites, volcanism, oil and gas content, seismicity. Bulletin of the ONZ RAS, 2, NZ6006. [in Russian]. [Арутюнян. А. В. (2010). Земная кора Малого Кавказа, офиолиты, вулканизм, нефтегазоносность, сейсмичность. Вестник ОНЗ РАН, 2, NZ6006]. http://doi.org/10.2205/2010NZ000024
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням:
