ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ПОРИСТОСТІ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ ЗА ДАНИМИ СТРУКТУРИ ЇХ ПУСТОТНОГО ПРОСТОРУ У ВІЗЕЙСЬКИХ І ТУРНЕЙСЬКИХ ВІДКЛАДАХ БЕРЕЗІВСЬКОГО РОДОВИЩА
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.105.02Ключові слова:
структура пустотного простору, ефективна пористість, геофізичні дослідження свердловин, породи-колекториАнотація
Вступ. При дослідженні родовищ досить важливо простежити закономірності внутрішньої будови порід-колекторів з їхніми фізичними властивостями. Проведений аналіз геофізичних досліджень свердловини № 203 Березівського родовища Дніпровсько-Донецької западини необхідний для оцінки перспективності складнопобудованих порід-колекторів.
Методи. Методика вивчення структури пустотного простору складнопобудованих порід-колекторів включала кілька етапів: здійснення інтерпретації даних геофізичних досліджень свердловин; визначення параметрів початкової математичної моделі породи-колектора, проведення інверсії даних акустичних досліджень у криву розподілу пустот різних форматів; оцінювання типів порід-колекторів з подальшим визначенням їхньої ефективної пористості.
Результати. На основі даних швидкості поздовжніх, поперечних хвиль та густини пластів, було виділено три окремі групи порід: пісковик ущільнений, вапнистий пісковик, вапняк. Для кожної з 6 вибірок було отримано початкове наближення: набір форматів пустот та їхню концентрацію в пластах вибірки. Автори безпосередньо на основі аналізу результуючих даних виявили, що найоптимальнішими форматами пустот досліджуваних інтервалів є: для міжзернових пустот – 0,0,7 ÷ 0,9; для перехідних пустот і мікротріщин літологічного ущільнення – 0,05 ÷ 0,077; для мікротріщин – 0,007 ÷ 0,0019; для каверн – 4 ÷ 8. За результатами досліджень 51 пропластка встановлено, що переважальними типами колекторів із семи встановлених є гранулярно-кавернозний (39,2 % пропластків) та тріщинно-кавернозно-гранулярний (29,5 % пропластків), причому останній тип є домінантним для ущільнених порід-колекторів, коли відмічається зниження загальної пористості, і її значення стає нижче граничного значення у межах родовища.
Висновки. Розраховані значення форматів пустот вперше для даного родовища було використано для кількісної оцінки ефективної пористості на основі отриманих даних та показників питомого електричного опору на різних глибинах досліджень. Було вибране результуюче наближення α = 0,6996, яке дало змогу зменшити похибку в обчисленні коефіцієнта динамічної і, відповідно, ефективної пористості пластів-колекторів. Отримані результати показали, що запропоновані методики потрібні для розуміння та кількісної оцінки внутрішньої структури та фільтраційно-ємнісних властивостей порідколекторів особливо в разі обмеженого комплексу каротажу і недостатнього відбору керну.
Посилання
Bezrodna, I. М. (2007). The method of quantitative estimation for the empty space structure of composite rock-reservoirs and of their productivity prediction by the logging and petrophysics data [The thesis … Cand. Sci. (Geol.): 04.00.22. Taras Shevchenko National University of Kyiv] [in Ukrainian].
Collett, L. S., & Katsube, T. J. (1973). Electrical parameters of rocks in developing geophysical techniques. Geophysics, 38 (1), 76–91. https:// doi.org/10.1190 /1.1440336
Prodaivoda, H. T., Vyzhva, S. A., Bezrodna, I. M., & Prodaivoda, T. H. (2011). Geophysical methods for assessing the productivity of oil and gas reservoirs. VPT "Kyivskyi universytet" [in Ukrainian].
Serra, O. (1984). Fundamentals of Well Log Interpretation. Developments in Petroleum Science.
Schlumberger (1998). Cased Hole Log Principles/Applications. Schlumberger Wireline and Testing.
Shen, B., Wu, D., & Wang, Z. (2017). A new method for permeability estimation from conventional well logs in glutenite reservoirs. J. Geophys., 14, 1268–1274.
Son, P. X., Quy, H. V., & Nhan, D. D. (2006). Basroc 3.0 – A special software for processing wireline log in fractured basement. Science and Technics Publishing House, p. 459–467.
Tiab, D., & Donaldson, E. C. (2004). Petrophysics Theory and Practice of Measuring of Reservoir Rocks. 2nd Edition, Gulf Professional Publishing.
Vyzhva, S., Bezrodna, I., & Tkachenko, O. (2019). The structure of void space of complex structured Bashkir carbonate reservoir rocks from the Opishnianske deposit of the DDD. Geofizicheskiy Zhurnal, 41(3), 189–202 [in Ukrainian].
Vyzhva S. A., & Bezrodna I. M. (2016). Determination of the void space structure of complex rocks using the petroacoustic studies data from the Semyrenkivska area. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 74, 11–17 [in Ukrainian].
Worthington, D. F. (2004). Improved quantification of fit for purpose saturation exponents, SPE Reservoir Eval., 7, 270.
Yemets, V. Y., & Bezrodna, I. M. (2023). Evaluation of the void space structure and reservoir properties of rocks in the visevian and turnaisian formations of the Berezivske field of the Dnipro-Donetsk depression. Materials of the ХVІІ International Scientific Conference "Monitoring of Geological Hazards and State of the Environment". https://doi.org/10.3997/2214-4609.2023520034
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing