ВЗАЄМОЗВ`ЯЗОК ТЕКТОНІЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ПРОЯВІВ НЕОГЕНОВОГО МАГМАТИЗМУ ЗАКАРПАТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.66.03Ключові слова:
неогеновий вулканізм, вулканічні центри, динамо-кінематична схема, Закарпаття, стадії розвиткуАнотація
Інтенсивні тектонофізичні дослідження в Закарпатті почалися в другій половині ХХ століття і використовували кінематичний, а також структурно-парагенетичний аналіз. У ході дослідження Закарпатського прогину був зафіксований ряд субширотних та субмеридіональних тектонічних порушень. Попередній структурно-парагенетичний аналіз сітки різнопорядкових розломів у межах Закарпаття та прилеглих районів разом із даними про розподіл магматичних центрів у просторі та часі, дозволив запропонувати нову динамокінематичну схему неогенової тектоно-магматичної активізації. Згідно з нею у зв'язку з загальним для всієї Карпатської складчасто-покривної системи субмеридіональним стисненням у межах Закарпатського прогину реалізувавсяструктурний парагенезис зони сколювання за умов правого зсуву.Північною межею зони сколювання слугує прямолінійна зона Закарпатського глибинного розлому із північно-західним простяганням та субвертикальним падінням. Південна межа охоплює зону між Припаннонським глибинним розломом та лінією Самош (Сомеш), де зсувні переміщення ускладнювалися, вірогідно, повертанням тектонічних блоків. Дана схема пояснює утворення вулканічних центрів формуванням ешелонованих структур розтягу в межах окресленої зони сколювання. Механізм проявлення неогенового магматизму Закарпаття розглядається як одна з стадіймезокайнозойського тектонічного розвитку Паннонії. При виділенні стадій окрему увагу приділяється питанню щодо наявності чи відсутності океанічної кори в межах Паннонського басейну Неотетісу. На думку авторів, його основним субстратом була стоншена субокеанічнакора, водночас, це не виключає існування невеликого об'єму океанічної кори. Тектонічний розвиток Паннонії в мезокайнозої описано трьома стадіями. Перша стадія об'єднує субдукційно-обдукційні процеси, друга пов'язується з насувоутворенням Українських Карпат, а третя, відповідно, з формуванням насувнозсувного механізму релаксації стискальних напружень, що призвело до формування зони сколювання та вулканізму в межах Закарпатського прогину.
Посилання
Andreeva-Grygorovych A., Ponomaryova L., Prykhodko M., Semenenko V., (2009). Stratigraphy of Neogene deposits of the Transcarpathian foredeep. Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, 2, 58-68 (In Ukrainian).
Balla Z., (1981). Neogene volcanites and its significance for geodynamic modeling in Carpathian region. Geotectonics, 3, 79-93 (In Russian).
Chekunov A., Livanova L., Geyko V., (1969). Deep structure of Earth crust and some other features of Transcarpathian foredeep. Soviet geology, 10, 57-68 (In Russian).
Danilovich L., (1976). Location of subduction zones in Ukrainian Carpathians. Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, 47, 53-58 (In Russian).
Glevasskaya A., (2000). The magnetostratigraphy, geochronology and some other features of Neogene magmatic activity in Ukrainian Carpathians. The geological science and education on the border of centuries: conditions, problems and prospects National University of Lviv, p.14 (In Ukrainian).
Ljashkevich Z., Medvedev A., Krupskiy U., Varychev A., Tymoshchuk V., Stupka O., (1995). Tectonomagmatical evolution of Carpathians. Naukova dumka, p.132 (In Russian).
Ljashkevich Z., Yatsojinskiy O., (2005). Alpine magmatism of Ukrainian Carpathians, its evolution and geodynamics. Geophisical journal, 6, 10051011 (In Russian).
Maleev E., (1964). Transcarpathian neogene magmatism. Nauka, p.252 (In Russian).
Merlich B., Spitkovskaya S., (1974). Deep faults, neogene magmatism and ores of Transcarpathia. Vyscha shkola, p.172 (In Russian).
Nikolayev V., (1984). Correlation of Neovolcanic Rocks with Deep-Seated Faults in the Pannonian Basin, Sofia, 23-34 (In Russian).
Pavlyuk M., Ljashkevich Z., Medvedev A., (2013). Ukrainian Carpathians in the structure of Pancardia (magmatism and geodynamics). Geodynamics, 1, 45-59 (In Ukrainian).
Pecskay Z., Seghedi I., Downes H., Prychodko M., Mackiv B., (2000). K/Ar dating of Neogene calc-alkaline volcanic rocks from Transcarpathian Ukraine. Geologica Carpathica, 2, 83-89.
Radulescu D., Sandulescu M., (1973). The plate-tectonics concept and the geological structure of the Carpathians. Tectonophysics, 16, 155161.
Stupka O., Lyashkevich Z., Ponomaryova L., Hnylko O., Bratus L., Stupka Ok., Lemishko O., Kulyanda M., Romaniv R., Ternavsky M., Popova L., (2006). Evolution of Ukrainian Carpathians and adjacent areas from the position of regional geodynamics. Geology and Geochemistry of Combustible minerals, 3-4, 58-75 (In Ukrainian).
Shevchuk V., Voloshyn O., (2002). The dynamo-kinematical conditions of Transcarpathian Neogene magmatism. Herald of Taras Shevchenko National University of Kyiv, 21, 10-13 (In Ukrainian).
Shcherba V., Shcherba A., (1976). The fault tectonics of Transcarpathian foredeep preneogene basement and its influence on the structure and gas content in Neogene deposits. Geology and Geochemistry of Combustible minerals, 47, 47-53 (In Russian).
Utrobin V., Linetskaya L., (1975). Interrelation of Carpathian and Dinaric geosynclinal fold systems. Newsletter MOIP, 3, 17-21 (In Russian).
Vialon P., Ruhland M., Grolier J.,(1976). Element de tektonique analitique, Masson, p.118.
Venglinskiy I., (1975). Foraminiferas and biostratygraphy of Miocene in Transcarpathian foredeep. Naukova dumka, p.264 (In Russian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing
