ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА МИХАЙЛІВСЬКО-БІЛГОРОДСЬКОЇ ШОВНОЇ ЗОНИ В МЕЖАХ ПІВНІЧНОГО БОРТУ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ

Автор(и)

  • В. Омельченко Дніпропетровська геофізична експедиція "Дніпрогеофізика" ДГП "Укргеофізика", вул. Геофізична, 1, м. Дніпропетровськ, 49054, Україна
  • П. Пігулевський Інститут геофізики НАН України, вул. Геофізична, 1, м. Дніпропетровськ, 49054, Україна

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2713.69.07.46-52

Ключові слова:

Михайлівсько-Білгородська шовна зона, північний борт ДДЗ, геофізична аномалія, Бурлуцька синкліналь, курська серія, тектонічний розлом

Анотація

Розглянуто головні риси геологічної будови української частини Михайлівсько-Білгородської шовної зони (МБШЗ) Воронезького кристалічного масиву (ВКМ) за результатами якісної та кількісної інтерпретації гравітаційного й магнітного полів, вивчення керну нафтогазових свердловин. МБШЗ на території України протягується в межах північного борту Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і Дніпровського грабену на відстань понад 140 км при переважній ширині 3-5 км і приурочена до однойменного глибинного розлому мантійного закладення, що розділяє різновікові мегаблоки ВКМ. На терені північного борту зона складається з трьох тектонічних елементів – південно-східного замикання Білгородського синклінорію, Бурлуцької та Максальської синкліналей, характер зчленування яких тектонічний. Переважно субширотними розломами, у тому числі, здвигового типу, МБШЗ розбита на частини (блоки). Амплітуда зміщення по здвигах збільшується в напрямку до Дніпровського грабену від 200-500 м до 10 км (?). Бурлуцька синкліналь є основним елементом МБШЗ на північному борті й має протяжність близько 55 км при ширині 2-5 км. У структурному відношенні, найімовірніше, представляє собою однокрилу синкліналь з крутими кутами падіння шарів (до 75-85°). Розріз синкліналі складений слюдистими, гранат-слюдистими й амфіболовими сланцями з прошарками залізисто-слюдистих кварцитів, які можна віднести до низів курської серії палеопротерозою. Дані геофізики та буріння вказують на розвиток у шовній зоні: палеопротерозойського рифтового прогину, виповненого утвореннями нижньої частини курської серії; мезоархейського грабеноподібного прогину, виповненого утвореннями олександрівської серії михайлівського комплексу; ранньоархейського сутурного шову, виповненого гіпербазитовими асоціаціями. Різке зменшення ширини МБШЗ у межах північного борту з 19 км у районі Білгородського синклінорію до 3-5 км у межах Бурлуцької й Максальської синкліналей, а також відсутність в її палеопротерозойському розрізі всього оскольського комплексу та верхньої частини курської серії, обумовлено, головним чином, істотним збільшенням рівня ерозійного зрізу докембрійських утворень у напрямку до Дніпровського грабену. Викладені результати досліджень можуть бути використані при кореляції структур ВКМ і Українського щита (УЩ) через територію ДДЗ, а також для оцінки перспектив нафтогазоносності й деяких твердих корисних копалин території північного борту. 

Посилання

Кононов Н.Д., Ермаков Ю.Н., (1992). К стратиграфии нижнего докембрия Курской магнитной аномалии. Геологический журнал, 2, 114-123. Kononov N.D., Ermakov Yu.N., (1992). To stratigraphy of lower PreCambrian of the Kursk magnetic anomaly. Geologic Journal, 2, 114-123. (In Russian).

Ненахов В.М. и др., (2007). Минерагенические исследования территорий с двухъярусным строением: на примере Воронежского кристаллического массива. М.: Геокартгеос, 284 с. Nenakhov V.M. et al., (2007). Mineralogic researches of territories with a two-levelled structure: on an example of the Voronezh crystal massive. Moscow, Geokartgeos, 284 p. (In Russian).

Новикова А.С., Щипанский А.А., (1988). Тектоника раннепротерозойских железорудных бассейнов – Курско-Криворожского и ХамерслиНабберу (Западная Австралия). Геотектоника, 3, 49-62. Novikova A.S., Shchipanskiy A.A., (1988). Tectonics early Proterozoic iron-producing areas - Kursko-Krivorozhsky and Hamersli-Nabberu (Western Australia). Geotektonika, 3, 49-62. (In Russian).

Омельченко В.В., (2010). Геологическое строение докембрийских образований фундамента северного борта Днепровско-Донецкой впадины (южный склон ВКМ) по геолого-геофизическим данным. Структура, свойства, динамика и минерагения литосферы ВосточноЕвропейской платформы: Тезисы докл. ХVІ междунар. конф., 20-25 сент. 2010 г., г. Воронеж. Воронеж, 2, 103-108. Omelchenko V.V. Geological structure of the Pre-Cambrian formations of the base of northern board of the Dneprovsko-Donetsk Trough (southern slope of the VKM) on geologo-geophysical data. Structure, properties, dynamics and mineralogy of lithosphere of the East European platform: Theses of reports of ХVІ international conference, Sept. 20-25, 2010, Voronezh, 2, 103-108. (In Russian).

Омельченко В.В., Шемет В.Г., Насад А.Г., (1991). Геологическое строение докембрийского фундамента Волчанской площади Северного борта ДДВ по геофизическим данным. Проблемы нефтегазоносности кристаллических пород фундамента ДДВ: Сб. науч. трудов. К.: Наук. думка, 64-68. Omelchenko V.V., Shemet V.G., Nasad A.G., (1991). Geological structure of the Pre-Cambrian base of the Volchansk area of northern board of the DDV on geophysical data. Problems of oil-and-gas-bearing capacity crystal rocks of base of the DDV: Sb. nauch. trudov, Kiev, Naukova dumka, 64-68. (In Russian).

Чернышов Н.М., Альбеков А.Ю., Рыборак М.В., (2009). О современном состоянии схемы стратиграфии и магматизма раннего докембрия ВКМ. Вестник Воронеж. ун-та, сер. Геология, 2, 33-40. Chernyshov N.M., Albekov A.Yu., Ryborak M.V., (2009). About a modern condition of the scheme of stratigraphy and magmatism early Pre-Cambrian of the VKM. Vestnik Voronezh. Un., series Geology, 2, 33-40. (In Russian).

Щипанский А.А., (1987). Гранитогнейсовые купола в структуре раннего докембрия района Курской магнитной аномалии. Геотектоника, 6, 39-51. Shchipanskiy A.A., (1987). Geneissoid granite domes in structure early Pre-Cambrian of the area of Kursk magnetic anomaly. Geotektonika, 6, 3951. (In Russian).

Завантаження

Опубліковано

16.01.2025

Як цитувати

Омельченко, В. ., & Пігулевський, П. (2025). ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА МИХАЙЛІВСЬКО-БІЛГОРОДСЬКОЇ ШОВНОЇ ЗОНИ В МЕЖАХ ПІВНІЧНОГО БОРТУ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(69), 46-52. https://doi.org/10.17721/1728-2713.69.07.46-52