МАКРОСЕЙСМІЧНІ ПРОЯВИ ЗЕМЛЕТРУСУ 03.02.2015 НА МЕЖІ ПОЛТАВСЬКОЇ І СУМСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ

Автор(и)

  • О. Чалий Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України пр. акад. Палладіна, 32, м. Київ, 03680, Україна
  • В. Ільєнко Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України пр. акад. Палладіна, 32, м. Київ, 03680, Україна
  • С. Щербіна Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України пр. акад. Палладіна, 32, м. Київ, 03680, Україна

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2713.70.08

Ключові слова:

макросейсмічний прояв, інтенсивність землетрусу, ізосейсти, тектоніка, розлом

Анотація

Наведено результати дослідження макросейсмічних проявів відчутного землетрусу на території Сумської та Полтавської областей, який відбувся 03.02.2015 р. о 07 год. 56 хв. місцевого часу. Магнітуда М=4.6, інструментальні географічні широта й довгота: 50.64°N і 34.13°E відповідно. Мета роботи полягає у вивченні на основі просторового розподілу інструментальних та макросейсмічних проявів досліджуваного землетрусу, природи його походження, параметрів вогнища та локальних закономірностей загасання енергії сейсмічних струшувань, необхідних для прогнозування величини та інтенсивності майбутніх потенційно можливих землетрусів. Методика. Проаналізовано сейсмотектонічну ситуацію в районі землетрусу. Опрацьовано записи сейсмічних коливань, зареєстрованих на сейсмостанціях України та на станціях глобальної сейсмічної мережі. Проаналізовано їх спектрограми. Для вивчення розподілу сейсмічних проявів на поверхні ґрунту проведено експедиційні роботи з макросейсмічного обстеження наслідків відчутного землетрусу. Шляхом візуального спостереження і обробки інформації, одержаної в результаті опитування населення районів, де відчувався землетрус, побудовано карти-схеми його макросейсмічних проявів. Результати. В результаті аналізу матеріалів польових спостережень та опитування населення, побудовано картисхеми проявів землетрусу на території Сумської та Полтавської областей, з яких випливає, що в епіцентрі спостерігалися 6-ти бальні сейсмічні прояви. Встановлено, що через секунду після першого поштовху спостерігався другий, який також мав імпульсний характер. Другий поштовх мав більшу інтенсивність. Землетрус відчувався людьми на відкритій місцевості. Від нього падали незакріплені предмети. В епіцентральній зоні в багатьох будинках утворилися тріщини в штукатурці. Сильно коливалася вода в резервуарах. Землетрус охопив площу в радіусі 50 км від макросейсмічного епіцентру. Максимальні прояви спостерігалися в селах Тимофіївка, Бакути та Плішивець. За результатами обслідувань визначено макросейсмічні параметри вогнища землетрусу, які виявилися дещо відмінними від інструментально встановлених: макросейсмічні географічні широта і довгота: 50.49°N і 34.22°E відповідно. Запропоновано можливе пояснення наявних розбіжностей і варіант механізму утворення розриву суцільності середовища при досліджуваному землетрусі. Наукова новизна. На території Дніпрово-Донецької западини (ДДЗ) вперше комплексом методів інструментального та експедиційного макросейсмічного обстеження досліджено шестибальний тектонічний землетрус, встановлено макросейсмічні параметри його вогнища, побудовано карти-схеми розподілу інтенсивності макросейсмічних коливань. Показано, що при землетрусі 03.02.2015 р. в епіцентральній зоні на ґрунтах 2-ї категорії за сейсмічними властивостями спостерігалися сейсмічні впливи, які відповідають інтенсивності, показаній на картах загального сейсмічного районування ЗСР-2004-С, яка є складовою частиною Державних будівельних норм ДБН-В.1.1:12-2014 "Будівництво в сейсмічних районах України". Практична значимість. Результати досліджень будуть використані для прогнозування величини та інтенсивності майбутніх потенційно можливих землетрусів на території ДДЗ з метою сейсмічного захисту населення і важливих промислових об'єктів.  

Посилання

Bormann, P. (Ed.) (2012). New Manual of Seismological Observatory Practice (NMSOP-2), IASPEI, GFZ German Research Centre for Geosciences, Potsdam; http://nmsop.gfz-potsdam.de; 10.2312/GFZ.NMSOP-2 urn:nbn:de:kobv:b103-NMSOP-2. DOI:

Efremenko, M.A., Rogozhin, E.A. (2010). Geophysical field and earthquakes on the territory of the Voronezh crystalline massif. Geophysical Research, 4, 57-71. [in Russian].

Korolev, V.A., Sklyar, A.M., Knyazev, V.S. (1985). Analysis of macroseismic earthquake effect November 13, 1981 in Izmail. Macroseismic and instrumental studies of large earthquakes. Questions earthquake engineering, 26, 51-56. [in Russian].

Kruglov, S.S., Samsonov, V.Y. (2007). Ukraine Tectonic Map 1: 1 000 000. State Geological Survey. [in Ukrainian].

Kulchytsky, V.E. (2014). Parameter estimation of macroseismic intensity attenuation of anisotropic fields. Geophysical Journal, 2, 138-147. [in Russian].

National standard of Ukraine DSTU-B-V.1.1-28: 2010. The scale of seismic intensity. (2010). Kyiv: Ukraine Ministry of Regional Development. [in Ukrainian].

Panov, B.S., Takhtamirov, E.P., Lubochnikov, A.N. (1990). Temporary methodological manual for the implementation of field geophysical method by the way of structural geodynamic mapping – azimuth SGDM-A: Report on research work. Donetsk. [in Russian].

Pustovitenko, B.G., Ulomov, V.I. (2004). Map general seismic zoning of Ukraine. [in Ukrainian].

Kendzera, O.V., Kutas, V.V., Andrushchenko, Y.A., Pihulevskyy, P.G. Lisovyy, Y.V. (2014). Seismicity central part of the Ukrainian shield in the period from 2007 to 2013. Geodynamics, 1, 144-158. [in Ukrainian].

Kruglov, S.S., Arsiriy, Y.O., Velikanov, V.J., Znamenskaya, T.O., Lisak, A.M., Lukin, A.E. et al. (2007). Ukraine Tectonic Map: Explanatory note. Kyiv. [in Ukrainian].

Завантаження

Опубліковано

16.01.2025

Як цитувати

Чалий, О., Ільєнко, В., & Щербіна, С. . (2025). МАКРОСЕЙСМІЧНІ ПРОЯВИ ЗЕМЛЕТРУСУ 03.02.2015 НА МЕЖІ ПОЛТАВСЬКОЇ І СУМСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(70), 49-54. https://doi.org/10.17721/1728-2713.70.08