СУПУТНЬО-ПЛАСТОВА ВОДА НАФТОВИХ РОДОВИЩ ЯК ГІДРОМІНЕРАЛЬНА СИРОВИНА

Автор(и)

  • Д. Чомко Київський національний університет імені Тараса Шевченка ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна
  • М. Рева Київський національний університет імені Тараса Шевченка ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна
  • О. Диняк Київський національний університет імені Тараса Шевченка ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2713.75.12

Ключові слова:

супутньо-пластова вода, нафтове родовище, гідромінеральна сировина

Анотація

Мета роботи – дослідити можливості супутньо-пластових вод нафтових родовищ для подальшого їх використання як гідромінеральної сировини для видобутку цінних компонентів. Визначено актуальність питання видобутку супутньопластових вод на нафтових родовищах Східного нафтогазового регіону України (Дніпровсько-Донецька западина). Виділено негативні екологічні та економічні наслідки, які можуть бути спричинені супутньо-пластовою водою. Розглянуто метод утилізації цих вод шляхом використання їх як гідромінеральної сировини для промисловості. Описано успішний промисловий досвід використання даного методу, який дозволяє суттєво знизити собівартість видобутку нафти, а також збільшити ресурсну базу країни. Визначено основні хімічні елементи та сполуки, потенційні для видобутку, а також їхню вартість на міжнародних ринках. До таких елементів, у першу чергу, відносяться бром, йод, бор, літій, стронцій та деякі солі. Розглянуто приклад оцінки запасів супутньо-пластових вод нафтового родовища Апшеронського півострова як гідромінеральної сировини та можливий прибуток від видобутку компонентів. Проаналізовано супутньо-пластові води чотирьох нафтових родовищ України на основі промислово рентабельних концентрацій хімічних компонентів, які можна видобувати. На основі цього, потенційними для видобутку на досліджених родовищах будуть такі компоненти: бор, стронцій, калій та магній будуть рентабельними на Качанівському та Рибальському родовищах; хлорид натрію, магній, йод та бор – на Чутівському родовищі. Для кількісної оцінки запасів супутньопластових вод як гідромінеральної сировини головним критерієм виступають концентрації розчинених хімічних компонентів у воді. Для більшості родовищ супутньо-пластових вод важко зробити кількісну оцінку запасів через застарілі нормативні вимоги щодо проведення хімічних аналізів цих вод, а самі аналізи стосуються регламентованих показників, які повною мірою не відображають більшості компонентів, що знаходяться в супутньо-пластових водах. Використання супутньо-пластових вод як гідромінеральної сировини є досить перспективним напрямком для промисловості України, який може дати друге життя виснаженим нафтовим родовищам, але вже як родовищам промислових вод. 

Посилання

Absametov M. K., Murtazin E. Zh. (2008). Promyishlennyie rassolyi kak istochnik rasshireniya syirevoy bazyi mestorozhdeniy nefti i gaza.

Vestnik Natsionalnoy akademii nauk Respubliki Kazahstan, 5, 57–62. [in Russian]. 2. Ivanyuta M. M. (Ed.). (1998). Atlas rodovisch nafti i gazu Ukrainy. (Vols. I-III). Lviv: "Tsentr Evropy". [in Ukrainian].

Vasylev A. N., Zhuravel, N.E., Klochko, V.P. (1999). Prognoz tekhnogennogo zasoleniia pochv na neftepromyslakh v severo-vostochnom regione Ukrainy. Kharkiv. [in Ukrainian].

Vodniy kodeks Ukrainy. (1995). Kodeks vId 06.06.1995 # 213/95-VR. Verkhovna Rada Ukrainy. [in Ukrainian].

Voronov A. N., Tudvadchev, A.V. (n.d.). Izvlechenie promyishlennyih komponentov iz poputnyih neftyanyih vod. Ecotoc. www.ecotoc.ru. Retrieved from http://www.ecotoc.ru/water/techno/d566/. [in Russian].

Mekhtyev U. Sh., Hadzhyev F. M. (2005). Vody neftegazovykh mestorozhdenii Absheronskogo poluostrova kak syre dlia polucheniia tcennykh komponentov. Fundamentalnye problemy neftegazovoi gidrogeologii: Mat-ly mezhdunar. konf., posviashch. 80-letiiu A.A. Kartceva. (pp. 309–312). Moskow: HEOS. [in Russian].

Puhach O. P., Ulanova O. V., Zelynskaia E. V. (2003). Tekhnologii dlia pererabotki poputnykh podzemnykh vod. Gornyi informatcionno-analiticheskii biulleten - Nedelia horniaka-2002: semynar №21, 8. Irkutskii gosudarstvennyi universitet. Retrieved from http://cyberleninka.ru/article/n/tehnologii-dlyapererabotki-poputnyhpodzemnyh-vod. [in Russian].

Reva M. V. (2016). Prodused water – source of pollution or valuable resource in the Eastern oil region, Ukraine [Suputnio-plastovi vody v Skhidnomu naftohazovomu rehioni Ukrayiny yak dzherelo nebezpeky abo tsinnyy resurs]. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv: Geology, 1(72), [in Ukrainian].

–85. https://doi.org/10.17721/1728-2713.72.12. 9. Suharev G. M. (1956). Osnovyi neftepromyislovoy gidrogeologii. Moskow: "GOSPOTEHIZDAT". [in Russian].

Chomko D. F., Reva M. V. (2016). NovI pIdhodi do vikoristannya suputno-plastovih vod naftovih rodovisch yak sirovini dlya vidobutku tsInnih komponentIv. GIdrogeologIya: nauka, osvIta, praktika: materIaly III naukovoi konferentsii (Kharkiv, 2–4 lyst. 2016). (pp. 92–95). Kharkiv: KhNU imeni V.N. KarazIna. [in Ukrainian].

Завантаження

Опубліковано

10.01.2025

Як цитувати

Чомко, Д., Рева, М., & Диняк, О. (2025). СУПУТНЬО-ПЛАСТОВА ВОДА НАФТОВИХ РОДОВИЩ ЯК ГІДРОМІНЕРАЛЬНА СИРОВИНА. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(75), 77-81. https://doi.org/10.17721/1728-2713.75.12