РІДКОЗЕМЕЛЬНА МІНЕРАЛІЗАЦІЯ ВИСОКОБАРИЧНИХ СЛАНЦІВ ДІЛЯНКИ "РІДКОЗЕМЕЛЬНА-СХІД-1" (ІРТИШСЬКА ЗОНА ЗМИНАННЯ)
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.77.08Ключові слова:
фації, сировина, проби, мікровключення, монацит, циркон, ізотопний, склад, вікАнотація
Рідкісні метали і землі досить затребувані у високотехнологічних галузях промисловості, тому вивчення їх просторового розподілу, мінералогії, комерційного значення є актуальним завданням. У Східному Казахстані виявлено абсолютно новий генетичний тип рідкоземельної сировини. При вивченні метаморфічних порід Іртишської зони зминання виявлені гранатові сланці, з присутністю в ядрах кожного зерна гранату фосфатів рідкісних земель. Вони відносяться до церієвої й ітрієвої груп, головними мінералами-носіями є монацит і ксенотим, які містять до 32% і 42% церію й ітрію, відповідно. По суті ці породи являють собою розсипи, метаморфізовані в ордовіку в умовах високих і ультрависоких тисків. Мета роботи полягала у вивченні Іртишської зони зминання і дослідженні нового генетичного типу рідкоземельної сировини в Східному Казахстані; вивченні його просторових, вікових і генетичних зв'язків; проведенні технологічних випробувань для рідкоземельної сировини з метою оцінки її комерційного значення та перспектив промислового освоєння. Головним носієм рідкоземельної мінералізації є монацит, який представлений вільною фазою в породах і є мінералом-в'язнем у гранаті. Червоний і чорний гранат, а також його проміжні колірні форми, є однаковими за складом мінералів-в'язнів, які представлені монацитом (головний), титано-гематитом, ксенотимом, тантало-ніобатами (в гнейсо-гранітах) і складними ще не повністю вивченими рідкоземельними формами в червоному гранаті. Гранат представлений у двох контрастних формах: червоний і рожевий альмандинспессартин із вмістом піропу не більше 5% і піральспіт із вмістом піропу 16-18%. Проведені технологічні випробування рідкоземельної сировини нового генетичного типу дають підстави вважати її достатньо перспективною для промислового освоєння.
Посилання
Gavrilova, S.P. (1959). Paragenetic analysis of metamorphic formations of the north-western part of the Irtysh zone crumple / Proceedings of the higher educational institutions. Geology and Exploration, 12, 8-17. [in Russian].
Ermolov, P.V. (2013). Actual problems of iso-topnoy Geology and Metallogeny of Kazakhstan. Publishing and printing center of the KazakhRussian University. Karaganda, 203 р. [in Russian].
Ermolov, P.V., Bekenova, G.K., Mussina, E.V., Levin V.L. (2016). Pomegranate as a carrier of rare-land salinity in the Irtysh zone crumple in East Kazakhstan. Mineralogy, 2, 53- 59. [in Russian].
Ermolov, P.V., Hasen, B.P., Mussina, E.V. (2015). The rare earth mineralization commer-sky values in the metamorphic complex Irtysh crumple zones. Geology and protection of mineral resources, 1 (54), 2-8. [in Russian].
Ivankin, P.F., Inshin, P.P., Kuzebny, V.S. (1961). Ore formation Rudny Altai. , Alma-Ata: Gylym, 286 р. [in Russian].
Mikhailov, V.A. (2010). Rare earth ore of the world. Kiev: "Kiev University", 223 р. [in Russian].
Nekhoroshev, V.P. (1958). Geology Altai. Moskow. Gosgeoltekhizdat, 258 р. [in Russian].
Nekhoroshev, V.P. (1966). Tectonics Altai. Moskow. Nedra. [in Russian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing
