ОСНОВИ ТЕОРІЇ І МЕТОДОЛОГІЇ ГЕОФІЗИКИ ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ: ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.17721/17282713.79.05Ключові слова:
ґрунти, магнетизм природних об'єктів, теорія і методологія, магнітна сприйнятливістьАнотація
Магнітометричний розділ геофізики педосфери (ґрунтової оболонки Землі) є найбільш розвиненим щодо своєї теорії та методології в контексті практичного застосування. Виділяються три основні завдання, що стоять перед педомагнітологією і стосуються людства. Це нарощування ресурсної бази, моніторинг стану навколишнього середовища, поглиблене вивчення ґрунтового покриву у зв'язку з його деградацією і необхідністю підвищення продуктивності сільськогосподарських земель. Ґрунтовий покрив є прямим відображенням процесів, що відбуваються на контакті літосфери та атмосфери. Існують два типи ґрунтового покриву. Це ґрунти із залишковим магнетизмом, магнітні властивості яких визначаються літогенною основою і процесами її вивітрювання. Роль таких ґрунтів у практичній педомагнітології на сьогодні остаточно не визначена. Детальніше вивчено ґрунти з педогенним генезисом магнітного сигналу, магнітні мінерали яких сформувалися в процесі розвитку ґрунтового профілю. Провідну роль у формуванні їхніх магнітних властивостей відіграють оксиди і гідроксиди заліза, в деяких випадках сульфіди заліза. Магнітна модель ґрунтового розрізу може істотно диференціюватися під впливом антропогенних і техногенних чинників. Магнітні параметри змінюються за рахунок викидів транспорту, промислових підприємств, теплоелектростанцій і т. ін. Рельєфоутворення, форсуючи площинний змив, може істотно змінювати співвідношення між ґрунтовими генетичними горизонтами. Також відомі випадки, коли магнітні мінерали осадового походження утворюються над покладами вуглеводнів під впливом міграції вихідного флюїду і можуть змінювати магнітні властивості ґрунтів. Практичне застосування цих моделей розглянуто в статті на конкретних прикладах.
Посилання
Vadunina, A.F., Babanin, V.F. (1981). Magnitnaya vospriimchivost nekotorih pochv Gruzii. VI delegatskiy syezd Vsesoyuznogo obshestva pochvovedov: tezisy dokladov, Tbilisi, 1, 41–42. [ІnRussian].
Lukienko, O.I., Kravchenko, D.V., Sukhorada, A.V. (2008). Dyslokaciyna tektonika ta tektonofacii dokembriyu Ukrainskogo schita. К. : VPC Kyivskiy universitet, 280 р. [Іn Ukrainian].
Sukhorada, A.V., Sukhorada, M.A. (2003). Geofizika pedosfery – problem I metodologia ih reshenia. Tezy Dopovidey IV mijnarodnoi konferencii "Monotoryng nebezpechnyh geologichnyh procesiv ta ekologichnogo stanu seredovisha". Kyiv, 128–129. [Іn Russian].
Camargo, L.A., Júnior, J.M., Pereira, G.T. Rabelo de Souza, A.S. (2014). BahiaClay mineralogy and magnetic susceptibility of Oxisols in geomorphic surfaces.Sci. agric. (Piracicaba, Braz.), 71, 3.
Leborgne, E. (1960). Influence of fire on the magnetic properties of soil, of schist, and of granite. Annales de Geographie, 16, 159–195.
Lourenço, A.M., Gomes, C.R. (2016). Integration of magnetic measurements, chemical and statistical analysis in characterizing agricultural soils (central Portugal).Environmental Earth Sciences, 75(11), 1–17.
Liu, Q., Liu, Q., Chan, L., Yang, T., Xia, X., Cheng, T. (2006). Magnetic enchancement caused be hydrocarbon migration in the Mawangmiao Oil Field., Jianghan Basin China. Journal of Petroleum Science and Engeneering, 53, 25–33.
Blake, W.H., Wallbrink, P.J., Doerr, S.H., Shakesby, R.A., Humphreys, G.S. (2006). Magnetic enhancement in wildfire‐affected soil and its potential for sediment‐source ascription.Earth Surface Processes and Landforms, 31(2), 249–264.
Menshov, O., Kuderavets, R., Vyzhva, S., Chobotok, I., Pastushenko, T. (2015). Magnetic mapping and soil magnetometry of hydrocarbon prospective areas in western Ukraine.Studia Geophysica et Geodaetica, 59(4), 614–627.
Spiteri, C., Kalinski, V., Rosler, W., Hoffmann, V., Appel, E. (2005). Magnetic screening of a pollution hotspot in the Lausitz area, Eastern Germany:correlation analysis between magnetic proxies and heavy metal contamination in soils. Environ Geol., 49, 1–9.
Menshov, O., Kuderavets, R., Vyzhva, S., Maksymchuk V., Chobotok, I., Pastushenko, T. (2016). Magnetic studies at Starunia paleontological and hydrocarbon bearing site (Carpathians, Ukraine). Studia Geophysica et Geodaetica, 60(4), 731–746. 12. Bondar, K., Ridush, B., Matviishyna, Z., Stepanchuk, V.(2014). Rockmagnetic correlation between Holocene cave sediments at the mountain and loess soil deposits in Piedmont Crimea (on example of the trap cave Emine-Bair-Khosar and archaeological site Biyuk-Karasu-XIX). Georeview. Scientific Annals of Stefan cel Mare University of Suceava. Geography Series, 24(2), 8–10. 13. Royall, D. (2001). Use of mineral magnetic measurements to investigate soil erosion and sediment delivery in a small agricultural catchment in limestone terrain. Catena, 46(1), 15–34. 14. Shi, R., Cioppa, M.T. (2006). Magnetic survey of topsoils in WindsorEssex County, Canada. Journal of Applied Geophysics, 60(3), 201–212. 15. Jordanova, D., Jordanova, N., Atanasova, A., Tsacheva, T., Petrov, P. (2011). Soil tillage erosion by using magnetism of soils – a case study from Bulgaria. Environ. Monit. Assess, 183, 381–394.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing
