УКРАЇНСЬКІЙ ГЕОЛОГІЧНІЙ СЛУЖБІ – 100 РОКІВ

Анотація

До створення Українського геологічного комітету геолого-мінералогічні дослідження на сучасній території України здійснювали здебільшого кафедри мінералогії (мінералогії й геогнозії) Харківського, Київського, Новоросійського, Львівського університетів, Катеринославського вищого гірничого училища, а також академічні установи, університети та природознавчі товариства Австро-Угорщини, Польщі та Росії. Йшла Перша світова війна. На допомогу фронту в Україні прийшли геологи, об'єднавшись у гідрогеологічній організації "ГидроЮЗ" (гидрогеологическое отделение управления гидротехнических работ армий Юго-Западного фронта), а також у Відділі сировини Київського комітету військово-технічної допомоги, який став неофіційним філіалом Петроградської комісії сировини, очолюваної О.Є. Ферсманом. З настанням миру на базі цих організацій було утворено Крайову геологічну раду, яку очолив В.І. Лучицький. Він вважав, що оскільки основним напрямом робіт Відділу сировини були геологічні дослідження, то логічно зберегти та розвинути саме цей напрям, надавши йому статус постійної геологічної установи – Українського геологічного комітету. В.І. Лучицький підготував записку "До питання про створення Українського геологічного комітету", в якій обґрунтував наукову та практичну доцільність створення цієї установи, передусім для геологічного вивчення території України, навів проект статуту Комітету. У статуті УГК було сформульовано архіважливе положення про те, що Комітет координуватиме та об'єднуватиме всі геологічні роботи, які будуть проводитися на території України. Далі пішли організаційні кроки – переговори з Міністерством торгу та промисловості, які завершилися затвердженням урядом статуту і штатів УГК 1 лютого 1918 р. Цією датою започатковано офіційну історію Геологічної служби України у формі УГК. Перший склад комітету був обраний на засіданні колишнього Відділу сировини, який фактично об'єднав всіх київських геологів.