СВЕРДЛОВИННИЙ ВЕРТИКАЛЬНИЙ ДРЕНАЖ ЯК СПОСІБ ЗНИЖЕННЯ ЕКЗОГЕОДИНАМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ НА СХИЛОВИХ ТЕРИТОРІЯХ

Е.  Кузьменко; Е. Яковлєв; Л.  Давибіда; В.  Зінченко; О.  Нікіташ

doi:10.17721/17282713.81.12

Автор(и)

Е. Кузьменко Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Інститут геології і геофізики, вул. Карпатська, 15, м. Івано-Франківськ, 76019, Україна
Е. Яковлєв Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України бул. Чоколівський, 13, м. Київ, 03186, Україна
Л. Давибіда Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Інститут геології і геофізики, вул. Карпатська, 15, м. Івано-Франківськ, 76019, Україна
В. Зінченко Інститут прикладних досліджень "Аратта", вул. В. Шимановського, 2/1, офіс 114-а, м. Київ, 02660, Україна
О. Нікіташ ДП "Українська геологічна компанія", пров. Геофізиків, 10, м. Київ, 02088, Україна

DOI:

https://doi.org/10.17721/17282713.81.12

Ключові слова:

фактори активізації зсувоутворення, підтоплення, зниження рівнів ґрунтових вод, внутрішньосвердловинне перетікання

Анотація

Як об'єкт досліджень розглядається територія урочища Межигір'я на Правобережжі Київського водосховища, для якої характерний розвиток різних небезпечних екзогенних геологічних процесів, у першу чергу – зсувів і підтоплення. Метою досліджень є обґрунтування способу штучного зниження рівня ґрунтових вод на підтоплюваних об'єктах території урочища Межигір'я з відповідним зниженням ризику зсувної активності. У ході досліджень було проведено аналіз загальних і специфічних чинників активізації зсувоутворення в урочищі Межигір'я, який довів, що більшість цих чинників пов'язані з природними і техногенно-порушеними гідрогеологічними умовами території досліджень. Авторами визначені джерела техногенного підживлення, зони підвищеного зволоження в межах урочища, а також напрямки і структура транзиту ґрунтових вод на територію Межигір'я. Виконані дослідження та їх результати підтверджують необхідність зниження насичення водоносних горизонтів і відповідно екзогеодинамічної активності гірських порід. Технічне рішення базувалося на бурінні свердловин вертикального дренажу, що з'єднують четвертинний грунтовий водоносний горизонт і обухівсько-межигірський горизонт-колектор. Виконано гідрогеологічні розрахунки об'єму води добового дренажу задіяних свердловин, який повинен був скласти близько 104 м3/добу. Для контролю зниження п'єзометричного рівня ґрунтових вод були задіяні 3 спостережні свердловини. Контрольні спостереження рівнів підземних вод підтвердили ефективність запропонованої схеми, проте в період весняного підйому 2013 р. свердловини вертикального дренажу не забезпечили повного перехоплення фільтраційного потоку. Можливою причиною автори вважають зростання гідродинамічної навантаження грунтового водоносного горизонту за рахунок зрошення і витоку з озер. На наступних етапах досліджень вважається доцільним картування фільтраційних потоків. Дані, отримані в результаті дослідження, можуть служити підставою для проектування комплексу рішень для осушення водоносного горизонту і протизсувних заходів на території урочища Межигір'я.

Посилання

Bileush, A. (2009). Opolzni i protivoopolznevye meroprijatija. Kyiv: Naukova dumka, 560 p. [in Russian].

Brovko, A., Brovko, H., Koshliakov, O. (2015). Otsinka stiikosti stanu gruntovykh vod pry vyvchenni tekhnohennoho vplyvu na pidzemni vody (na prykladi gruntovykh vod na terytorii Rivnenskoi AES). Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 2(69), 75-78. doi.org/10.17721/1728-2713.69.12.75-78 [in Ukrainian].

Kuzmenko, E. D., Chepurnyi, I. V., Nikitash, O. O., Shtohryn, L. V. (2012). Dovhostrokovyi prohnoz zsuvnoi aktyvnosti na terytorii pravoberezhzhia Kyivskoho vodoskhovyshcha. Geodynamics, 1(12), 93-102. [in Ukrainian].

Kuzmenko, E., Nikitash, A., Yakovlev, E., Heruk, Yu. (2017). Izbytochnoe uvlazhnenie kak faktor aktivizatcii opolznei na sklonakh Kievskogo vodokhranilishcha. Geoіnformatika, 1, 51-62. [in Russian].

Kuzmenko, E., Davybida, L., Zinchenko, V., Nikitash, A., Iakovlev, E. (2017) Istochniki pitaniia i dinamika urovnei podzemnykh vod na pravoberezhe Kievskogo vodokhranilishcha. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 1(76), 66-75. doi.org/10.17721/17282713.76.10 [in Ukrainian].

Kuzmenko, E., Blinov, P., Vdovyna, O. et al. (2016). Prohnozuvannia zsuviv. Ivano-Frankivsk: IFNTUNH, 601 p. [in Ukrainian].

Purgina, D. V., Strokova, L. A., Kuzevanov, K. I. (2016). Modelirovanie gidrogeologicheskikh uslovii dlia obosnovaniia protivoopolznevykh meropriiatii na uchastke naberezhnoi reki Kamy v gorode Permi. Izvestiia TPU, 1, 110-120. [in Russian].

Sologaev, V. I. (2012). O modelirovanie geofiltratcionnykh zadach pri proektirovanii avtomobilnykh dorog. Vestnik SibADI, 2 (24), 64–69. [in Russian].

Buffin-Bulanger, T., Cloutier, C., Tremblay, C., Chaillou, G., Larocque, M. (2016). Dynamics of groundwater floodwaves and groundwater flood events in an alluvial aquifer. Canadian Water Resources Journal, 41 (4), 469-483.

Macdonald, D., Dixon, A., Newell, A. and Hallaways, A. (2012). Groundwater flooding within an urbanised flood plain. Journal of Flood Risk Management, 5, 68–80. doi:10.1111/j.1753-318X.2011.01127.x