СЕРЕДНЬОПЛЕЙСТОЦЕНОВА МІКРОТЕРІОФАУНА ПЕЧЕРНОГО МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВІНЯВИ (ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ)
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.85.03Ключові слова:
середній плейстоцен, мікротеріофауна, полівки, еволюційний рівень, палеоекологіяАнотація
Нове місцезнаходження плейстоценових дрібних ссавців Віняви (Львівська обл.) було виявлено в заповненні ніш і карнизів під уступом масивних добре зцементованих пісковиків опільської світи баденського регіоярусу середнього неогену. Місцезнаходження сформувалося у результаті акумуляції пелет хижих птахів і звірів, що оселялися в нішах і ходах у більш пухких підстеляючих пісковиках. У складі фауни присутні рештки комахоїдних, зайцеподібних і гризунів. Присутність Arvicolachosaricus і показники еволюційного рівня інших арвіколід дозволяють віднести фауну до хазарського фауністичного комплексу. Найближчий віковий аналог Віняв – підморенна фауна Матвійовки (Середнє Подніпров'я). В екологічному відношенні Віняви ближче всього до Меджибожу (сингільська фауна Побужжя). Геологічний вік місцезнаходження – середньоплейстоценовий (дніпровський кліматоліт, а, виходячи з екологічних особливостей фауни, скоріше за все – його початок). На основі мікротеріофауни для часу існування фауни Віняв реконструюються відкриті степові біотопи. Клімат був більш холодний, ніж сучасний, але не екстремальний, про що свідчить присутність комахоїдних, і достатньо зволожений, оскільки відсутні всі виразно ксерофільні елементи. Особливо промовиста відсутність такого фонового для плейстоценових місцезнаходжень України компонента, як лагуріди. Арктичний компонент представлений справжнім лемінгом. Висока частка водяної нориці в тафоценозі вказує на значну площу заплав і високу флювіальну активність, характерну скоріше для інтерстадіалів. В іншому разі відсутність сезонних паводків призвела б до розвитку в долинах байрачних лісів і появі лісових видів у складі фауни, чого не спостерігається. Рештки ховраха належать Spermophilusodessanus, що підтверджує недавнє (голоценове) вселення на дану територію її сучасного мешканця S. citellus.
Посилання
Andrews, P. (1990).Owls, Caves and Fossils. UniversityofChicagoPress.
Gromov, I. M., Bibikov, D. I., Kalabukhov, N. I., Meier, M. N. (1965). Ground squirrels (Marmotinae). In: Fauna of the USSA. Mammals. MoscowLeningrad: Nauka. [in Russian]
Heinrich,W.-D. (1990). Someaspectsofevolutionand biostratigraphy ofArvicola (Mammalia, Rodentia) in the Central European Pleistocene. In: Fejfar Heinrich W.-D. (Eds.).International SymposiumEvolution, Phylogeny and Biostratygraphy of Arvicolids, Prague, 165-180.
Krokhmal, A. I., Rekovets, L. I. (2010). Small Mammal Localities of the Pleistocene of Ukraine and Adjoining Areas. Kiev. [in Russian]
Maul, L., Masini, F., Abazzi, L., Turner, A. (1998). The use of morphometnc data for absolute age calibration of some South and Middle European arvicohds populations. Paleontographia Italica, 85, 111-151.
Pidoplichko, I. G. (1931). Materials to study mammal fauna of Ukraine, 1. Displacing Microtus oeconomus with Microtus agrestis.Kyiv.Quaternary period, 197-206. [in Russian]
Popova, L. (2016). Occlusal pattern of cheek teeth in extant Spermophilus: A new approach to the identification of species. Journal of morphology, 277 (6), 814-825. doi: 10.1002/jmor.20537.
Popova, L. V. (2004). The micromammal fauna of the Dnieper modern channel alluvium: taphonomic and biostratigraphic implications.Quaternaire, 15(1), 233-242.
Popova, L. V., Maul, L. C., Zagorodniuk, I. V., Veklych, Y. M., Shydlovskiy, P. S., Pogodina, N. V., Parfitt, S. A. (2018). ‘Good fences make good neighbours': Concepts and records of range dynamics in ground squirrels and geographical barriers in the Pleistocene of the Circum-Black Sea area. Quaternary International. https://doi.org/10.1016/j.quaint.2018.03.023.
Popova, L., Veklych, Yu., Rekovets, L. (2017). An impact of the Dnieper glaciation on the small mammal fauna and landscape of the Middle Dnieper area. XІ International Scientific Conference "Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment". 11–14 October 2017, Kyiv, Ukraine.
Rekovets, L. I. (1994). Small Mammals of the Antropogene of the South of the Eastern Europe. Kiev: Naukova dumka Press. [in Russian]
Rekovets, L., Chepalyga, A., Povodyrenko, V. (2007). Geology and mammalian fauna of the Middle Pleistocene site, Medzhybozh, Ukraine. Quaternary International, 160, 70-80. doi: 10.1016/j.quaint.2006.09.014.
Socha, P. (2014). Rodent palaeofaunas from Biśnik Cave (KrakówCzęstochowa Upland, Poland): palaeoecological, palaeoclimatic and biostratigraphic reconstruction.Quaternary International, 326, 64-81. doi: 10.1016/j.quaint.2013.12.027.
State Geological Map of Ukraine (2004). Scale 1:200 000 Volyn-Podolian Series. Sheet М-35-ХIХ. (L'viv). Кyiv: State Committee of natural resources.[in Ukrainian]
Tesakov, A. S. (2004). Biostratigraphy of the Middle PlioceneEopleistocene of Eastern Europe. Moskow: Nauka. [in Russian]
Van Kolfschoten T. (1990). The evolution of the mammal fauna in the Netherlands and the middle Rhine Area (Western Germany) during the late Middle Pleistocene. Mededelingen rijk geologische dienst, 43 (3), 1-66.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing
