ЕКОЛОГІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ РИЗИКИ В МІЖНАРОДНИХ ТА ВІТЧИЗНЯНИХ СИСТЕМАХ ОЦІНКИ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.101.07Ключові слова:
міжнародні стандарти, оцінка запасів, екологічні і соціальні ризики, ознаки класифікацій, мінеральні ресурси, проєкти надрокористуванняАнотація
Визначено, що екологічні і соціальні ризики освоєння надр стали ключовими під час реалізації проєктів геологічного вивчення і промислового освоєння родовищ корисних копалин. Встановлено основні складові цих ризиків, які пов'язані з проблемами управління водними ресурсами, процесами декарбонізації виробництва, зменшенням негативного впливу на зміну клімату, екологічністю виробництва і обсягами викидів, які напряму або непрямо пов'язані з добувними підприємствами та ін. Проведено зіставлення вітчизняних і міжнародних стандартів оцінки запасів і ресурсів корисних копалин за базовими ознаками класифікації із визначенням соціальних і екологічних факторів оцінки. Аналізуються та порівнюються класифікаційні ознаки Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр, Рамкової класифікації ООН, Система управління нафтовими ресурсами PRMS, Міжнародні стандарти звітності Комітету мінеральних ресурсів CRIRSCO з метою встановлення ознак, які дозволяють визначати соціальні та екологічні ризики проєктів надрокористування. Наявність цих прямих ознак у класифікаційних системах свідчить про спрямованість стандартів оцінки до комплексної оцінки проєктів як таких, що відповідають цілям сталого розвитку.
Соціальні і екологічна життєздатність проєктів надро- і природокористування використовується як пряма ознака лише у Рамковій класифікації ООН, причому її включення відбулося в 2009 році в частині соціальних чинників, а в 2019 році – в частині екологічних. Ця класифікація розглядається як інструмент ефективного управління національними ресурсами, необхідними для реалізації цілей сталого розвитку, що дає можливість усім зацікавленим особам знаходити спільне розуміння розвитку ресурсів та територій, робити зіставлення проєктів у різних видах ресурсів і користування надрами. В інших міжнародних стандартах, які і у вітчизняній класифікації Державного фонду надр, соціально-екологічні критерії враховуються непрямим чином, що є одним з ключових напрямів розвитку цих систем оцінювання мінеральних ресурсів. Такий розвиток може відбуватися у двох напрямах: включення соціальних і екологічних критеріїв напряму як базових ознак, причому це можливо як у вигляді комплексних параметрів, так і окремих класів/підкласів; використання і вдосконалення існуючих методик вартісної
оцінки ресурсів і запасів із врахуванням екологічних і соціальних ризиків реалізації проєктів надрокористування.
Посилання
Baryats'ka, N.V., Safronova, N.H. (2020). Zastosuvannya mizhnarodnykh klasyfikatsiy zapasiv i resursiv – zaporuka investytsiynoyi pryvablyvosti ukrayins'kykh rodovyshch. Aktual'ni problemy ta perspektyvy rozvytku heolohiyi ta ekolohiyi: nauka y vyrobnytstvo: Materialy VII Mizhnarodnoho heolohichnoho forumu, 15–20 June 2020, Odesa, Ukraine, 15–23. [in Ukrainian]
Bridging Document between CRIRSCO and UNFC. (2015). UNECE. https://unece.org/fileadmin/DAM/energy/se/pdfs/UNFC/UNFC_specs/Revised_CRIRSCO_Template_UNFC_Bridging_Document.pdf
Bridging Document between PRMS and UNFC. (2013). UNECE. https://unece.org/fileadmin/DAM/energy/se/pdfs/UNFC/UNFC_specs/RPMS_UNFC2009_Bridging_ES42.pdf
Camisani-Calzolari, F.A. (2004). National and international codes for reporting mineral resources and reserves: Their relevance, future and comparison. The Journal of The South African Institute of Mining and Metallurgy, June. 297-305.
Classification of reserves and resources of minerals of the state subsoil fund. (1997). Official Bulletin of Ukraine, 19, 104. Act. code 700/1997. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/432-97-%D0%BF [in Ukrainian]
Guidelines for Application of the Petroleum Resources Management System. (2011). https://www.spe.org/industry/docs/PRMS_Guidelines_Nov2011.pdf
International reporting template for the public reporting of exploration targets, exploration results, mineral resources and mineral reserves. CRIRSCO. (2019). The CRIRSCO International Reporting Template. https://www.crirsco.com/template/
Mitchel, P. (2022). Top 10 business risks and opportunities for mining and metals in 2022. EY. https://www.ey.com/en_gl/mining-metals/risks-opportunities
Petroleum Resources Management System. (2018). Society of Petroleum Engineers, 57 p. https://www.spe.org/en/industry/reserves
Rudko, G.I. (2017). UNFC mineral reserves and resources as a tool for harmonizing world classifications. Mineral resources of Ukraine, 4, 7–10. Retrieved from https://mru-journal.com.ua/index.php/mru/article/view/223. [in Ukrainian]
Rudko, G., Kurylo, M., Bala, V. (2018). Criteria for determining industrial significance of coal reserves: domestic classification vs JORC. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology. 1(80), 63–68. http://doi.org/10.17721/1728-2713.80.08 [in Ukrainian]
The JORC Code 2012 Edition. (2012). Australasian Code for Reporting of Exploration Results, Mineral Resources and Ore Reserves, p. 44. https://www.jorc.org/docs/JORC_code_2012.pdf
The Norwegian Petroleum Directorate's resource classification system. (2016). Report No. NPD-07-16. https://www.norskpetroleum.no/en/petroleum-resources/resource-classification/
UNFC United Nations Framework Classification for Resources (UNFC). (2019). //https://unece.org/sites/default/files/2020-12/E_ECE_ENERGY_109_WEB.pdf1
UNFC and Social and Environmental Management. (2022). https://unece.org/unfc-and-social-and-environmental-management-0
