ФОРМУВАННЯ ШВИДКІСНОЇ МОДЕЛІ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ГІПОЦЕНТРУ МІКРОСЕЙСМІЧНОЇ ПОДІЇ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ГІДРОРОЗРИВУ ПЛАСТА

Автор(и)

  • О. Краснікова Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна
  • С. Вижва Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2713.101.05

Ключові слова:

гідророзрив пласта, мікросейсмічний моніторинг, розв'язання оберненої задачі, швидкісна модель

Анотація

Присвячено аналізу особливостей визначальних етапів обробки даних мікросейсмічного моніторингу гідророзриву пласта. Обґрунтовано важливість наявності точної швидкісної моделі розрізу та етапи її створення. Надано класифікацію швидкісних моделей та вхідні дані, потрібні для їх побудови. Розглянуто групи методів визначення гіпоцентру мікросейсмічної події, їхні переваги, недоліки та фактори, що впливають на точність обчислень. Надано детальну характеристику окремих методів. Серед абсолютних – методів пошуку по сітці, лінеаризованої інверсії (Гейгера) та методів на основі продовження хвильових полів у середовище. Серед відносних – методів основної події (master-event method) та подвійної різниці (double-difference method). Представлено алгоритми застосування окремих методів. Наведено приклад порівняльної характеристики різних методів при виборі методики визначення гіпоцентру мікросейсмічної події.

Посилання

Akram, J. (2020). Understanding Downhole Microseismic Data Analysis: With Applications in Hydraulic Fracture Monitoring, Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-34017-9

Castellanos, F., Baan, M. (2013). Microseismic event locations using the double-difference algorithm. CSEG Recorder, 38, 26–37.

Eaton, D. (2018). Passive Seismic Monitoring of Induced Seismicity: Fundamental Principles and Application to Energy Technologies. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781316535547

Geiger, L. (1912). Probability method for the determination of earthquake epicenters from the arrival time only, Bull. St. Louis Univ., 8, 60–71.

Grechka, V. I., Heigl, W.M. (2017). Microseismic monitoring, Tulsa, OK: Society of Exploration Geophysicists.

Grigoli, F, Cesca, S, Krieger, L, Kriegerowski, M, Gammaldi, S, Horalek, J, Priolo, E, Dahm, T. (2016). Automated microseismic event location using Master-Event Waveform Stacking. Sci Rep., 17, 6:25744. https://doi.org/10.1038/srep25744

Jiang, Y., Wang, R., Chen, X., Chu, F., Yin, C. (2019). Relative source location using a local equivalent path strategy for surface microseismic monitoring, Geophysical Journal International, 216 (2), 1233–1244. https://doi.org/10.1093/gji/ggy482

Krasnikova, O., Lisny, G., Vyzhva, S. (2021). Current state of application of hydraulic fracturing microseismic monitoring methods. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 95(4), 64–71. https://doi.org/10.17721/1728-2713.95.08 [in Ukrainian]

Lisny, G., Krasnikova, O., Vyzhva, S. (2021). Prospects of microseismic monitoring of hydraulic fracturing in Ukraine. Conference Proceedings, Geoinformatics, May 2021, Vol. 2021, 1–6. https://doi.org/10.3997/2214-4609.20215521145

Maxwell, S. (2014). Microseismic Imaging of Hydraulic Fracturing: Improved Engineering of Unconventional Shale Reservoirs. Society of Exploration Geophysicists. https://doi.org/10.1190/1.9781560803164.

Pike, K.A. (2014). Microseismic Data Processing, Modeling and Interpretation in the Presence of Coals: A Falher Member Case Study (Unpublished master's thesis). University of Calgary, Calgary, AB. https://doi.org/10.11575/PRISM/26910

Waldhauser, F., Ellsworth, W. (2000). A Double-Difference Earthquake Location Algorithm: Method and Application to the Northern Hayward Fault, California. Bulletin of the Seismological Society of America, 90, 1353–1368. https://doi.org/10.1785/0120000006.

Wu, S., Wang, Y., Zheng, Y., Chang, X. (2018). Microseismic source locations with deconvolution migration. Geophysical Journal International, 212 (3), 2088–2115. https://doi.org/10.1093/gji/ggx518

Завантаження

Опубліковано

08.09.2023

Як цитувати

Краснікова, О., & Вижва, С. (2023). ФОРМУВАННЯ ШВИДКІСНОЇ МОДЕЛІ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ГІПОЦЕНТРУ МІКРОСЕЙСМІЧНОЇ ПОДІЇ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ГІДРОРОЗРИВУ ПЛАСТА. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(101), 38-42. https://doi.org/10.17721/1728-2713.101.05