ІНТЕРПРЕТАЦІЯ 3D ГЕОЕЛЕКТРИЧНОЇ МОДЕЛІ РАЙОНУ ПЕРЕТИНУ ЗВІЗДАЛЬ-ЗАЛІСЬКОЇ ТА НЕМИРІВСЬКОЇ ЗОН РОЗЛОМІВ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.101.04Ключові слова:
геоелектромагнітні методи, інтерпретація тривимірної моделі, аномалії електропровідності, рудопрояви корисних копалинАнотація
Проведено геолого-геоелектричну інтерпретацію півдня глибинної тривимірної геоелектричної моделі центральної частини Звіздаль-Заліської та Брусилівської зон розломів Українського щита, побудованої із залученням даних експериментальних спостережень низькочастотного електромагнітного поля Землі, отриманих у 2019 р. Інститутом геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук України вздовж профілів Ординці-Лобачів та Зозів-Стрижавка. Експериментальні матеріали опрацьовано за допомогою сучасного програмного комплексу PRC_MTMV, отримані оцінки типперів для періодів геомагнітних варіацій від 50 до 3400 с, а також криві амплітудних значень позірного питомого електричного опору і фаз імпедансу в діапазоні періодів від 10 до 10000 с та виконане 3D моделювання глибинного розподілу питомого електричного опору. За результатами виконаного моделювання і якісного аналізу параметрів магнітоваріаційного профілювання та кривих магнітотелуричного зондування й псевдорозрізів позірного опору виділено декілька локальних приповерхневих структур складної орієнтації у просторі, які приурочені до: Погребищенського та Огіївського розломів; окремих частин Звіздаль-Заліської, Брусилівської та Немирівської зон розломів (ЗР) та їх сходження; областей кристалічного масиву Українського щита за межами зон розломів.
Основним результатом геолого-геоелектричної інтерпретації 3D моделі є виявлення нових аномалій низького опору у приповерхневій частині земної кори (від поверхні до 0,5–2 км), які відповідають структурним та металогенічним особливостям території дослідження; підтвердження й деталізація аномально неоднорідного розподілу питомого опору у верхах верхньої мантії на глибинах від 70 до 120 км заходу Українського щита. Район перетину Звіздаль-Заліської та Немирівської зон розломів характеризується як гальванічно зв'язаною різноорієнтованою у просторі системою аномалій електричного опору, так і локальними окремими приповерхневими аномаліями з низьким опором від 5 до 100 Ом·м, більшість яких простежується на глибину до 0,5–1 км.
Показано, що існують зв'язки між електропровідністю та структурними особливостями Звіздаль-Заліської, Брусилівської і Немирівської зон розломів. Крім того, деякі аномалії знаходяться в граніт-мігматитах росинської структурно-формаційної зони поза межами тектоно-метасоматичних мінерагенічних зон. Аномалії переважно приурочені до зон дезінтеграції порід кристалічного фундаменту, видовжених зон метасоматозу і районів поширення графітизованих порід. Частина поверхневих аномалій відповідає областям кори вивітрювання. Проведений геолого-геоелектричний аналіз моделі показав, що декілька ділянок потребують подальшого вивчення, а саме – субширотна аномалія на захід від профілю Зозів-Стрижавка та аномалія складної форми у східній частині району дослідження. Ділянку, перспективну за геоелектричними критеріями для пошуку корисних копалин, можна виділити в межах аномалії провідності, яка має глибинне продовженням до 2 км і розташована в Брусилівській зоні розломів.
Посилання
Antsiferov, A.V. (Eds.). (2009). Geological and geophysical model Nemirovskaya-Kocharovskaya suture zone of the Ukrainian Shield. Donetsk: Weber. [in Russian]
Autio, U.A., Smirnov, M.Y., Smirnova, M., Bauer, T.E. (2020). Magnetotelluric array in the central Finnish Lapland II: 3-D inversion and tectonic implications. Tectonophysics, 794:228574. https://doi.org/10.1016/j.tecto.2020.228574
Begg, G., Hronsky, J., Arndt, N. et al. (2010). Lithospheric, cratonic and geodynamic setting of Ni-Cu-PGE sulfide deposits. Economic Geology, 105, 1057–1070.
Berdichevsky, M.N., Dmitriev, V.I. (2008). Models and Methods of Magnetotellurics. Berlin Springer-Verlag Heidelberg.
Bologna, M., Padilha, A.L., Pádua, M.B., Vitorello, I., Chamalaun, F.H. (2014). Paraguay-Araguaia Belt Conductivity Anomaly: A fundamental tectonic boundary in South American Platform imaged by electromagnetic induction surveys. Geochemistry Geophysics Geosystems, 15 (3), 509–515. https://doi.org/10.1002/2013GC004970.
Burakhovich, T.K., Nikolaev, I.Yu., Sheremet, E.M., Shirkov, B.I. (2015). Geoelectric anomalies of the Ukrainian shield and their relation to mineral occurrences. Geofizicheskiy zhurnal, 37 (6), 42–63. [in Russian]
Burakhovych, T., Ilienko, V., Kushnir, A. (2022). Three-dimensional geoelectrical model of the central part of the Zvizdal-Zaliska and Brusyliv fault zones of the Ukrainian Shield. Geofizicheskiy zhurnal, 44 (4). [in Ukrainian]
Geological state map of the crystalline base of the scale of 1:200 000. Sheet M-35-XXIV (Skvira), (2005). Kyiv: Foundation of GP "Ukrainian Geological Company". [in Ukrainian]
Gintov, О.B., Orlyuk, M.I., Entin, V.A., Pashkevich, I., Mychak, S.V., Bakarzhieva, M.I., Shimkiv, L.M., Marchenko, A.V. (2018). The structure of the Western and Central parts of the Ukrainian schield. Controversial issues. Geofizicheskiy Zhurnal, 40(6), 3–29. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i6.2018.151000 [in Ukrainian].
Ilchenko, T.V., Sologub, N.V., Tripolsky, A.A., Chekunov, A.V. (1988). Lithosphere of Central and Eastern Europe: Geogravers IV, VI, VIII. Kyiv: Nauk. dumka. [in Russian]
Ilyenko, V, Burakhovich, T, Kushnir, A, Popov, S., Omelchuk, O. (2020). Magnetoteluric and magnetovariate researches in the endocontact area of Korninsky granite array. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 88(1), 46-52. http://doi.org/10.17721/1728-2713.88.07 [in Ukrainian]
Ilyenko, V.A., Kushnir, A.M., Burakhovich, T.K. (2019). Electromagnetic studies of Zvizdal-Zaliska and Brusyliv fault zones of the Ukrainian shield. Geofizicheskiy Zhurnal, 41 (4), 97–113. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i4.2019.177370 [in Ukrainian]
Khoza, T.D., Jones, A.G., Muller, M.R., Evans, R.L., Miensopust, M.P., Webb, S.J. (2013). Lithospheric structure of an Archean craton and adjacent mobile belt revealed from 2-D and 3-D inversion of magnetotelluric data: Example from southern Congo craton in northern Namibia. Journal of Geophysical Research: Solid Earth, 118 (8), 4378–4397.
Lilley, F.E.M., Wang, L.J., Chamalaun, F.H., Ferguson, I.J. (2001). The Carpentaria electrical conductivity anomaly, Queensland, as a major structure in the Australian Plate. GSAA Monograph, 201, 1–16.
Nikolaev, I.Y., Kushnir, A.M., Ilyenko, V.A., Nikolaev, Y.I. (2019). Electromagnetic studies of the western part of the Ukrainian Shield. Geofizicheskiy Zhurnal, 41 (3), 120–133. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i3.2019.172433 [in Ukrainian]
Smith, R. (2014). Electromagnetic induction methods in mining geophysics from 2008 to 2012. Surveys in Geophysics, 35, 123–156.
Yatsenko, V. G. (2008). Geology, mineralogy and genesis of graphite of the Ukrainian shield. Kyiv: Logos. [in Russian]
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: