ФОРМУВАННЯ ГІДРОГЕОЛОГО-МЕЛІОРАТИВНОЇ ОБСТАНОВКИ НА РИСОВИХ ЗРОШУВАЛЬНИХ СИСТЕМАХ ПРИДУНАВ'Я ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЇХНЬОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ З УРАХУВАННЯМ ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНИХ РИЗИКІВ

Анотація

Проведено аналіз основних причин незадовільного гідрогеолого-меліоративного стану рисових зрошувальних систем Придунав'я та розглянуто шляхи його поліпшення через підвищення дренованості зрошуваних земель рисових систем. На засолених землях рисових систем дельти Дунаю дренажно-скидна мережа є головним засобом активного і направленого впливу на водно-сольовий режим меліорованої території, формування режиму рівня ґрунтових вод як у вегетаційний, так і в міжполивний період для рису та супутніх культур, і є по суті визначальним фактором продуктивності сільськогосподарських угідь. Аналіз ефективності роботи дренажу на рисових системах дельти Дунаю показав, що дренаж, побудований відповідно до діючих на час будівництва норм проектування, не забезпечує рівномірної дренованості за площею та ґрунтовим профілем рисових полів, що є однією з головних причин їхнього незадовільного гідрогеолого-меліоративного стану, зниження врожайності рису і супутніх культур. Шляхом проведення оптимізаційних розрахунків за показником наведених витрат, за умови забезпечення при цьому оптимальної швидкості вертикальної фільтрації на рівні 6…8 мм/добу для рисових систем Придунав'я установлена оптимальна відстань між дренами – 100 м. Для існуючих рисових систем з дренажно-скидною мережею карт-чеків у вигляді відкритих картових дрен з міждренними відстанями 250…500 м її конструктивне вдосконалення можливе шляхом дооснащення поодинокими закритими дренами-колекторами, які доцільно влаштовувати вздовж карт-чеків з дотриманням розрахункової відстані. Для зменшення величини швидкості вертикальної фільтрації в придренних зонах, де вона досягає 25 мм/добу, доцільно практикувати створення підпорів рівнів води в дренажно-скидній мережі. Створення підпорів рівнів води в дренажних каналах зменшує швидкість фільтрації в придренних зонах карт-чеків практично на порядок – до 4…5 мм/добу. Розроблені заходи та відповідна реконструкція рисових систем дадуть змогу забезпечити підтримання задовільного гідрологічного і гідрогеологічного режимів, забезпечити рівномірне розсолення ґрунтів по всій площі при вирощуванні затоплюваного рису, створити сприятливі умови для протікання окисно-відновних процесів, підтримання сприятливого еколого-меліоративного стану системи загалом.