ПРО ВІК І ПОХОДЖЕННЯ КРЕМ'ЯНОЇ СИРОВИНИ ІНВЕНТАРЮ ГЕОАРХЕОЛОГІЧНОЇ ПАМ'ЯТКИ МЕЖИРІЧ (КАНІВСЬКЕ ПРИДНІПРОВ'Я)
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2713.90.01Ключові слова:
геоархеологія, Межиріч, крем'яні конкреції, шар ВиржиківськогоАнотація
Присвячено уточненню стратиграфічного положення та походження крем'яних конкрецій, що служили основною сировиною для виготовлення знарядь праці мешканців Межиріцької пізньопалеолітичної стоянки. В археологічних публікаціях зазначається, що ці конкреції приурочені до "шару Виржиківського" (альбський ярус нижньої крейди), який сформувався в континентальних умовах і складений піщано-глинистими (зокрема каоліновими) відкладами. Проведений аналіз необхідних умов і можливих механізмів формування крем'яних конкрецій свідчить про помилковість таких уявлень.
Імовірніше, джерелом крем'яної сировини були морські відклади сеноману (верхня крейда) або, за сучасним стратиграфічним поділом мезозой-кайнозойської товщі, відклади бурімської світи (верхній альб – нижній сеноман). Палеогеографічна обстановка, седиментаційні умови та літологічний склад "шару Виржиківського" не могли забезпечити формування в ньому включень крем'яних конкрецій. Останні є діагенетичними за походженням і могли утворитися тільки в карбонатних породах, що не містять глинистих мінералів.
Район Канівських дислокацій був оптимальним регіоном щодо добування кременю. Цьому сприяли: 1) тектонічна дислокованість осадової товщі, яка вивела кременевмісні шари в товщу молодших покривних відкладів; 2) ерозійна діяльність тимчасових водотоків, яка сприяла виходу цих шарів на денну поверхню. Але найзручніше мисливцям на мамонтів було збирати кремені не у відслоненнях корінних порід, а в пухких пролювіальних відкладах конусів виносу ярів, які виходили на заплави Дніпра та Росі. Можливість видобування крем'яної сировини безпосередньо поблизу Межиріцької стоянки, в ярах і балках межиріччя Росі та Росави, де в геологічному розрізі присутні крейдові відклади, видається сумнівною, адже вони залягають тут нижче рівня місцевого базису ерозії й не відслонюються в ярах. Тому у формуванні сировинної забезпеченості пізьопалеолітичної стоянки Межиріч провідну роль відіграв саме район прилеглої до Канівських гір алювіально-пролювіальної рівнини.
Посилання
Derzhavna heolohichna karta Ukrayiny. (2012). Masshtab 1:200 000. Tsentralʹno-ukrayinsʹka seriya. Arkush M-36-XX (Korsunʹ-Shevchenkivsʹkyy). Kyyiv: Derzhavna sluzhba heolohiyi ta nadr Ukrayiny. [in Ukrainian]
Frolov, V.T. (1992). Proiskhozhdeniye silitsitov. Litologiya. Moskva: MGU, 301-315. [in Russian]
Gladkikh, M.I. (2001). Kremniyevyy inventar' Mezhirichskogo pozdnepaleoliticheskogo poseleniya. Vita Antigua, 3-4, 15-21. [in Russian]
Ivanik, O.M., Myenasova, A.SH., Ohiyenko, O.S., Tustanovsʹka, L.V. (2017). Persha navchalʹna heolohichna praktyka. Retrieved from http://www.geol.univ.kiev.ua/lib/method_geol_practic.pdf. [in Ukrainian]
Іvanik, M., Pyatkova, D., Plotnikova, L., Zhabina, N., Shevchuk, O., Veklych, O. Anikeeva, O. (2014). Modernization of the stratigraphic schemes of Mesozoic deposits in Ukraine. Tectonic and Stratigraphy, 41, 75–89. [in Ukrainian]
Kovnurko, G. M. (1971). Sostav, proiskhozhdeniye i voprosy patinizatsii konkretsiy kremnya. Extended abstract … Cand. thesis (Geol. Sci.). Leningrad: Leningradskiy universitet. [in Russian]
Krochak, M., Ogienko O., Tymchenko Yu. (2016). Sklad, budova ta henezys burimʹkoyi svity (verkhniy alʹb – nyzhniy senoman) rayonu Kanivsʹkykh dyslokatsiy. Burimska suite (Upper Albian – Lower Cenomanian) of Kanev dislocation: its composition, structure and genesis. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 4 (75), 6-12. [in Ukrainian]
Kyselevych, L.S. (2005). Hlyadivsʹka svita: problem vydilennya ta validnistʹ. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 33, 36-39. [in Ukrainian]
Moroz, S.A. (1994). Pryroda i mekhanizmy utvorennya Kanivsʹkykh hir (dyslokatsiy). Dopovidi NAN Ukrayiny, 9, 110-114. [in Ukrainian]
Moroz, S.A., Kyrvel, N.S., Sovyak-Krukovsʹkyy, YU.V., Chernova, L.V. (1995). Hlyadivsʹka svita paleotsenu Kanivsʹkoho stratorehionu. Tezy XVIII sesiyi UPT, 46-47. [in Ukrainian].
Nuzhnyy, D.YU., Shydlovsʹkyy, P.S. (2009). Industrialʹna variabelʹnistʹ hospodarsʹkykh obʺyektiv pershoho zhytla Mezhyritsʹkoho verkhnʹopaleolitychnoho poselennya. Arkheologicheskiy al'manakh, 20, 203-218. [in Ukrainian]
Paliyenko, E.T., Moroz, S.A. ,Kudelya, YU.A. (1971). Relʹyef ta heolohichna budova Kanivsʹkoho Prydniprovʺya. Kyiv: Vydavnytstvo Kyyivsʹkoho universytetu. [in Ukrainian]
Petrunʹ, V.F. (2004). Vykorystannya mineralʹnoyi syrovyny naselennyam trypilʹsʹkoyi. Entsyklopediya trypilʹsʹkoyi tsyvilizatsiyi. Tom 1. Kyiv, 199-218. [in Ukrainian]
Pichkur, YE.V., Shydlovsʹkyy, P.S. (2003). Complex of flintprocessing of the settlement Pekari II. Trypilʹsʹki poselennya-hihanty. Kyyiv: Korvin Press, 22-23. [in Ukrainian]
Pidoplichko, I.G. (1969). Pozdnepaleoliticheskiye zhilishcha iz kostey mamontana Ukraine. Kiyev: Naukova dumka. [in Russian]
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://geology.bulletin.knu.ua/licensing
