Регіональні мінерально-сировинні бази – ключовий фактор у відбудові України у воєнний і повоєнний періоди

Анотація

Проведено аналіз регіональних складових мінерально-сировинної бази України, визначено її структуру. Проведено аналіз областей і регіонів за рядом базових ознак: інтенсивністю надрокористування, ступенем геологічного вивчення родовищ, ступенем промислового освоєння розвіданих запасів корисних копалин, за наявністю стратегічно важливих корисних копалин. Визначено, що головним недоліком окремих регіональних складових мінерально-сировинної бази є нерівномірний розподіл запасів і прогнозних ресурсів, а також асиметричний розподіл споживачів мінеральної сировини. Наведені результати свідчать про істотні відмінності у структурі мінерально-сировинної бази окремих областей. Кількості родовищ корисних копалин та об'єктів обліку змінюється в значних межах – від ≈100 до ≈700, а родовищ, які експлуатуються, – від 35 до ≈300. Середні значення цих показників по Україні становлять 348 та 130 об'єктів. Середній показник залучених у промислове освоєння об'єктів по областях сягає 37 %. Проаналізовано зміни в регіональній структурі мінерально-сировинної бази України та визначено напрями їхньої оптимізації задля досягнення збалансованих показників освоєння. Для своєчасного і безперервного забезпечення регіонів будівельними матеріалами і паливними ресурсами необхідна актуальна переоцінка регіональних мінерально-сировинних баз із врахуванням збитків і порушень, які виникли в результаті військових дій, і з проведенням оцінки сучасних потреб і можливостей порушеної інфраструктури.